Глава VІ

Прогулююся по музею, знайомлюся з новими людьми і раптом до мене промовляють:

-Шварц Валерія?

-Так, це я

-Це така честь з Вами познайомитися. Мене звати Олександр Фірцак- незнайомий мені чоловік протягує мені руку і я потискаю її

-Приємно познайомитися

-Я стажер в київській організації “Буд он”. Ви навіть і не уявляєте,але мені не віриться,що бачу і розмовляю з Вами. Під час свого навчання в університеті саме Ви надихали мене. Ваші роботи - це щось неймовірне

-Мені дуже приємно, Олександре. Але розумію,що Ви теж дуже молодець. У такому юному віці стажуєтеся в такій компанії

-А Вам не пропонували працювати там,якщо не секрет?

-Не секрет- посміхаюся я- але я відмовилася. Навіть декілька разів пропонували, але у той період я не була готова до цього.

-Напевно,щось повинно було дуже серйозно відбутися,щоб Ви відмовилися працювати там

-Це вже неважливо

-А якщо  Вам зараз запропонували, Ви теж сказали б ні?

-Дуже цікаві питання Ви задаєте, Олександре! - такий молодий хлопчина, а такий проникливий- Все залежить від обставин

-Що залежить від обставин? - промовляє Ксю,яка раптово підходить до нас

-Не буду Вам заважати.Дуже приємно було з Вами познайомитися, Валеріє. Ще побачимося з Вами та надіюсь,що попрацюємо разом

-Ви впевнені в цьому, Олександре?Я б не була так впевнена ,будучи на Вашому місці - на цих словах Ксю дуже загадково дивиться на мене і у її погляді я прочитаю : “ Чого ти розмовляєш з цим малятком?”

-Просто почекайте трохи ,Валеріє, і впевнитися в цьому. Щасливо!Гарного вечора - з цими словами молодий чоловік йде від нас та залишає мене з дивними думками

-Хто і що це було? - каже Ксю і спантеличено дивиться на мене 

-Я й сама не знаю- сміюся і відчуваю,що знову хтось починає пропалювати мене поглядом

-Такий дивний цей хлопчина, такий зухвалий

-Гей, заспокойся, у тебе вже є дивний та зухвалий хлопчина. І , до речі, чого ви не разом?Ти обіцяла мене з ним познайомити

-Тут така проблема,але ти тільки не хвилюйся,Валері- ще більш спантеличено дивиться на мене Ксю і цей погляд мені зовсім не подобається

-Що таке? Що сталося?

-Тут … - ще не закінчує висловлювати свою думку Ксю,а я вже бачу цю проблему. Тут ВІН. Зі своє дружиною. Разом. Тримаються за руки.Усміхаються одне одному - Тут Богдан і він не сам

-Я бачу 

-Вал, ти куди? Куди ти йдеш?

-Мені треба відійти, чекай мене тут

-Добре, я буду тут. Тільки не плач. Я поряд

-Не буду і не хочу. Досить з мене сліз- після  цих слів йду в бік вбиральні ,щоб зрозуміти всю ситуацію,яка склалася, та запокоїтися