Глава V

-Вал, я досі в шоці.У мене не вистачало б сил та сміливості на таке,а ти ось так просто пішла і підстригла все своє волосся до такої короткої довжини - ми вже виїхали з подругою на вечірку. Шкода,що на моїй машині,бо прийдеться знову відмовитися від алкоголю,але можливо назад викличу таксі і так поїду додому

- Ксю, ти не уявляєш,як мені зараз легко . Я не пам'ятаю, коли в останній раз відчувала таку легкість, я ніби навчилася знову дихати.

- Ти в мене дуже смілива дівчинка, хочу ,щоб ці зміни вплинули на тебе лише у хорошому сенсі.

- Щоб я без тебе робила Ксю! Ти моя надзвичайна підтримка

- Ми з тобою сьогодні затьмаремо всіх інших на цій вечірці.Ніхто не зможе відвести від нас погляду

- Ксю, від тебе точно. Ця твоя сукня- це просто фантастика

- Ой Вал, від нас двох, я тебе запевняю.-

- Слухай, а я навіть не запитала в тебе, чи буде твій бос-бойфренд там?

- Він вже мене там чекає

- Ксю, я не можу. Це так дивно чути від тебе такі слова. Я дуже щаслива за тебе

- Я зараз сама від себе в шоці - на цих словах ми з подругою сміємося та починаємо підспівувати під класну пісню по радіо

- Котра вже година?

-19:05

- Ой, ми вже з тобою Ксю запізнюємося 

- Вал,заспокойся , усе так почнеться десь о 19:20. Ти повинна бути менш такою пунктуальною. Колись треба і запізнюватися,щоб зацікавити у собі людей.

- Ксю

- Що? Це все правда, дозволь собі бути менше такою серйозною. Згадай,якою раніше ти була дівчинкою, яка усіх приваблювала, зацікавлювала, бо від тебе неможливо було відірвати погляду, який мав неймовірну ігривість

- Я вже не та дівчинка, Ксю

-Я знаю , але дозволь трохи ту стару,забуту тобою інфантильність

-Я прислухаюсь до тебе ,Ксю

Минає ще п’ять хвилин і ми з подругою вже на місці. Виходимо з машини і нас починають відразу фотографувати журналісти

             -Ксю, я й досі в шоці,що ти змогла дістати ці запрошення

            -Я теж. Зі мною все ок? Туш не потікла?

             -Ти прекрасна , Ксю.Все ок. Не хвилюйся

Ми заходимо у будинок мистецтва,на цей захід  виділили цілий музей сучасного арт-мистецтва. Тут неймовірно гарно. І як ми зайшли, мене починає відразу ж хтось пропалювати своїм поглядом,але я не розумію хто. Оголена спина починає горіти,даремно все ж таки я одягла цю сукню

                   -Ой Вал, я піду. Там мій стоїть. Підійду, привітаюся

                    -Окей, але не залишай мене на довго саму

                     -Добре, повернуся сюди під ручку з Андрієм. Познайомлю вас. Не сумуй