Вже завтра вечірка,на яку мене запросила Ксю. Сьогодні на роботі від колег чула,що це має бути щось грандіозне, а запрошення дають лише зірочкам. Я промовчала ,що йду туди і саме в ту секунду зрозуміла,що маю точно виглядати на всі сто,бо ще перед цим вважала,що це буде простенький захід.
Виходжу з роботи.Робочий день як завжди був важкий,але в цьому і є плюси. Вирішую зателефонувати Ксю,бо мені цікаво, звідки вона дістала нам ці запрошення
-Алло? Ксю можеш говорити?
-Так,можу,але в мене є лише 5 хвилин.Зараз має бути нарада.
-О та я не буду заважати,передзвоню тобі пізніше
-Ні говори,бо ввечері буду зайнята.
-Ох знову чергове побачення?
-Хах, ну майже . Вже третє з одним і тим самим хлопцем
-Ксю, ти мене лякаєш. Постійність - це ж не про тебе -- сміюся,бо це досить дивно чути від подруги такі слова
-Валері,нічого не змінилося.Просто хлопчик гарячий і цікавий
-А це випадково не він дістав нам з тобою запрошення на завтрішню вечірку
-Ой все, Валері не можу говорити,бос кличе
-Ти як завжди, завершуєш розмову на самому цікавому. - і на цих словах подруга кидає слухавку
Вирішую їй написати смс : “Передзвони або відпиши мені,хто ж тобі дістав ці запрошення,бо мені цікаво,а я буду тебе діставати,поки не дізнаюся. Цьом :* “
Виходжу з нашого чату з Ксю та гортаю стрічку контактів у телеграмі,щоб побачити чи мій брат в онлайні,щоб зателефонуати йому,бо ми вже давно з ним не спілкувалися.
Але раптом натикаюся на ЙОГО фото і серце починає битися,немов зараз вилетить з моїх грудей. Оновив аватарку. Сімейне фото з дружиною та донькою. Гарні вони.Такі щасливі.Останній раз бачила ,коли його доньці ще ,напевно, не було і рочку,а зараз вже така велика,напевно, їй вже виповнилося два.
У доньки його очі, його прекрасні сині очі. Дуже добре,що цей океан перестав мені снитися,бо в нього такий погляд,що мені завжди було важко відірватися від нього, а йому це подобалося, він завжди так сміявся з мене,що я не можу контролювати лише одну річ з ним. Це дивитися йому в очі.Це була моя слабкість,бо саме в очах, я бачила його прекрасну душу.
Таааак, і я знову застаре. Потрібно мені освіжитися і після побаченого, і після важкого робочого дня, і після моїх думок в голові.Вирішую зайти у кав’ярню за айс лате,якраз,що треба у такий спекотний вечір.