Жила-була дівчинка 1...
І вона дуже полюбляля все і всіх контролювати. Без її відома не можна було робити нічого. Бо вона завжди знала як буде краще. Дівчинка вважала себе дуже відповідальною та не помічала ,як її прагнення все контролювати відлякувало від неї людей. Працювати з нею було надзвичайно важко, особливо коли був якийсь спільний проект. Вона просто брала все під свій контроль та нікому не давала втручатися в роботу.Не можливо було навіть просто озвучити свої думки та ідеї, все зразу відміталось. Дівчинка дуже боялася, що може щось піти нетак.
Так само вона поводила себе і у своїй сім'ї.Чоловік без неї і кроку ступити не мав права. Все має бути узгоджено,заплановано та одобрено дівчинкою. Інакше- скандал,роздратування,крики, сльози. Звинувачення в тому,що вона * так старається*,а цього ніхто не цінує. Діти теж були завжди під невпинним контролем і не мали права на якісь свої маленькі таємнички.Мама має знати все!
Жила-була дівчинка 2...
Вона завжди мала своє особисте,вільне, від всіх незалежне життя. Допоки не зустріла свого коханого. І поки вони зустрічалися його контроль не дуже обмежував її свободу. До деяких зауважень та рекомендацій з його сторони дівчинка намагалася ставитись з розумінням, адже вона ткпер не самотня, в неї є коханий, а його думку треба поважати та враховувати. Але все дуже змінилося після весілля. Чомусь він відчув себе господарем дівчинки і почав ставити умови. Ці умови вводили дівчинку в ступор,бо такого від коханого вона не очікувала. Адже те,що вона сприймала до одруження, як турботу, виявилося звичайним контролем.
Тепер вона мусила звітувати про кожен свій крок..Про кожну телефонну розмову та повідомлення. Кожен день він брав її телефон та перевіряв,що вона там робила. Власноруч повидаляв контакти її друзів, які йому, як виявилось,ніколи не подобались. Міг влаштувати скандал через довгу розмову з керівником,бо нема чого одруженій жінці спілкуватися з іншими чоловіками. І що,що по роботі. Звільняйся.Будеш вдома. І йому спокійніше буде, адже він зможе дивитись по камерам,що дружина без нього робить вдома.
Дівчинка покищо тримається. Намагається йому пояснити,що це все ненормально. Але він вважає,що якщо їй нічого приховувати,то не повинно це все викликати в неї негативу.
Жила-була дівчика 3...
І вона не вміла контролювати ні себе, ні своє життя. Все в неї завжди йшло шкереберть. Вона нікуди та нічого не встигала. І при цьому завжди нервувала та не могла зберегти контроль над своїми емоціями. Друзів в неї не було, усі тікали від такого емоційного безладу та хаосу. Просто не витримували такої навали подій та емоцій. Тай складно бути поруч з людиною коли в неї все завжди йде шкереберть та не можливо ніколи нічого спланувати.
Дівчинці це все набридло і вона вирішила змінити своє життя. За допомогою вона звернулась до спеціаліста, який вчить її планувати та контролювати. Поки що виходить недуже,але вона старається. Крок за кроком.
Контроль- це перевірка, пильне спостереження за чим небудь або за ким небудь.Контроль охоплює всі основні сфери діяльності контрольованого об'єкта.
Залишається зрозуміти коли піклування переходить у стадію контролю і коли цей контроль починає псувати життя собі та оточуючим. Адже в першу чергу ми усі вільні люди, які мають свій особистий погляд на життя, свої плани та думки. і ніхто не має права нас насильно контролювати та обмежувати наші бажання та дії. Звісно, якщо вони не несуть загрози нашому життю та життю інших людей. Такий контроль прописаний у Конституції та Кримінальному Кодексі. В іншому ж ми вільні та можемо діяти на власний розсуд.
Контролювати дії маленьких дітей або недієздатної людини це нормально.Тут слово контроль дорівнює безпеці.
Але,що робити коли над нашим життям намагається взяти контроль інша людина? Яку ми, доречі про це не просили. Треба відстоювати свої кордони, свій особистий простір. Таким людям поступатися не можна,бо, інакше вони почнуть відчувати владу над вашим життям і зупинити їх вже буде неможливо. Так само ви мусите добре розуміти,що не маєте права контролювати дорослих дієздатних людей. Вони також, як і ви мають право на прийняття своїх рішень, мають право жити, як їм подобається, мають право на свої таємниці. І не забов'язані надавати всю інформацію про себе та свої дії. Людина має право на самостійність та власний досвід.
Звичайно, що ви можете порадити,щось. Навіть закриємо очі на те, що і поради у вас не питали. Але далі людина має самостійно зважити всі за та проти та прийняти своє власне рішення. Якщо постійно когось контролювати та не відпускати *повідець* , людина поступово почне втрачати свою самостійнісь, припинить приймати самостійні рішення і все ляже на ваші власні плечі. Таким результатом ви будете задоволені лиш в одному випадку, якщо ви добивалися взяти цю людину під повний свій контроль.
Пам'ятайте, що контролювати все і всіх просто не можливо. Завжди піде, щось не так і ви доведете себе таким чином до злості або нервового зриву. Не забувайте, що ми усі вільні люди і маємо право контролювати своє життя самостійно. а ще завжди можна знайти компроміс або домовитись.А тиснути на людину, змушувати її до якихась дій....це вже пахне насильством.
Для тих хто любить контролювати себе та інших. Вчіться відпускати. Вчіться розуінню,що інші люди мають інакший погляд на життя.А ще зрозумійте,що іноді обставини складаються незалежно від ваших бажань та очікувань.
Для тих хто не вміє контролювати себе та свої емоці, своє життя. Перше, що корисним буде для вас - це планування. Зробіть собі графік та намагайтесь дотримуватись його. Плануйте, щось та намагайтесь не відступати від запланованого. Якщо зовсім з цим всім біда зверніться за лопомогою до спеціаліста. Бо можливо ви не просто розсіяні, а є інші причини які впливають на вас.