Насильство

Нажаль в сучасному світі ми дуже часто зустрічаємось з насильством. І на превеликий жаль дуже багато жінок не можуть самостійно вийти з цієї халепи. Тому що бояться....

Жила-була дівчинка 1...

Вона витратила цілих п'ятнадцять років на те, щоб зрозуміти, що живе у пеклі і з нього треба тікати. А все починалось доволі гарно та романтично. Квіти, зустрічі, кохання... Перший дзвіночок пролунав тоді коли він їй зізнався, що завагітнів її пеціально, щоб вже точно нікуди від нього не втікла. Їй було усього лиш двадцять, звісно, що вона романтизувала цей вчинок. Вони одружилися, дитина народилась і після цього він вирішив відкрити їй усі свої карти. Не було і дня, щоб не було сварки. Причини....Не намальована- страшна, дивитись на тебе не можу. Намалювалась- а для кого це ти, йдеш мужиків знімати? Вийшла кудись без дитини- зраджувати пішла... Сварки ставали все агресивнішими. Він почав її бити. Причини довго не шукав. Якщо був непомитий посуд, значить вона десь, з кимось була. Виправдовування дівчинці не допомагали. І розказати їй про все, що між ними відбувається було соромно.

Батьки вважали, що ,якщо вийшла за нього заміж і народила дитину- мусиш терпіти. Ви сім'я, а з сім'ї бруд не виносять. Подруги просто не вірили, адже коли вони приходили до них в гості, він завжди поводив себе як дбайливий чоловік та батько. Готував, мив посуд, прибирав, дбав не тільки про неї а й про гостей. Ввічливий, гостинний, ніколи і нічого не шкодував. Але як тільки за гостями закривалися двері, починалось пекло. Він починав скандал. Не так сіла, не так встала, не те і не так сказала. Кричав їй, що вона постійно соромить його. Намотував волосся на руку і тягнув до дзеркала, щоб вона могла подивитись на те, яка вона нікчемна і нікому не потрібна.

Його друзі не схвалювали такої поведінки по відношенню до дівчинки. Намагалися розмовляти з ним, захищали її. І він прийшов до висновку, що вона йому зраджує з його друзями.Була бійка з одним із друзів. Були погрози. Його друзі пропонували дівчинці допомогу, але вона була настільки залякана та безпорадна, що постійно відмовлялась. Так йшов час, минали роки. В нього майже не лишилось друзів, а її подруги продовжували їй заздрити, адже в неї такий хазяйновитий та гарний чоловік. 

З великої кількості друзів в нього лишилось декілька сімейних пар. І ця "дружба " тривала, поки він не почав розуміти, що дружать не з ним, а щоб дружини його друзів мали контакт із дівчинкою. А дружини користуючись моментом спілкувались з дівчинкою. Говорили про різне, просили подумати про втечу,благали піти від нього пропонували будь-яку допомогу.Але дівчинка усе ще боялась. І ось одного разу, в нього прийшов момент прозріння і він заборонив своїм друзям приводити своїх жінок до них в гості. І дівчинка залишилась без підтримки. Бо навіть телефонувати не можна було. Він усе перевіряв і якщо йому щось не подобалось , він карав дівчинку.

Було різне. І крики ,і скандали, і бійки, і згвалтування. От тільки він цей процес згвалтуванням не вважав, адже вона його дружина. А примус то так, для гостроти відчуттів. Я не знаю,що конкретно сталось, але дівчинка раптово змінилась.Вона стала спокійною, врівноваженою, перестала іти з ним на конфлікт, з усім погоджувалась. Він був задоволений, бо ж таки зміг з неї людину зробити, а без нього вона б була десь під парканом, бомжем. І його навіть не бентежило те ,що жили вони у її квартирі.

В один прекрасний день ( не для нього), він прийшов додому і побачив, точніше не побачив ні дівчинку, ні дочку, ні їхніх речей.І ви знаєте він досі не може зрозуміти, а що ж сталося? Адже не було причини від нього йти.

Я пишаюся дівчинкою. Вона все ж таки наважилась на цей крок.  Вони з дочкою почали жити окремо. Через деякий час вона зустріла чоловіка (іншого). Зараз вони разом живуть і виявилось, що дівчинка красуня, розумничка і відмінна господиня. І заслуговує на подарунки та увагу. І повагу.

З колишнім чоловіком тривають суди. Розлучення. Опіка над дитиною. І намагаються його виселити з квартири дівчинки.Тяжко все це. Але поруч з дівчинкою зараз є плече на яке вона може спертися, за яке може сховатися. І поруч зним вона знає,що вони все подолають ,а найголовніше, що вона в безпеці.

Жила-була дівчинка 2...

І втекла вона від " коханого" ще в період романтичних зустрічей. Він був таким турботливим та приємним, казав,що буде чекати допоки вона не буде готова. Але, якось побачив її з сусідом. У дворі, серед людей. І придумав собі, що з сусідом дівчинка спить, а йому голову морочить. Від своїх ревнощіввін просто оскаженів. І коли лишився на одинці з дівчинкою, згвалтував її. І йому було байдуже на те що вона в той момент виявилася невинною ( в усіх сенсах цього слова). Він вважав, що має право та взяв своє.

Була написана заява у поліцію. Але нажаль він вийшов сухим із води. І зараз він дивується, що дівчинка не хоче з ним продовжувати стосунки. Ну приревнував, ну перегнув, ну з ким не буває....ну скільки можна ображатися, адже він нічого страшного не зробив. Все одно колись вона втратила б свою цноту. А так з ним. Ну яка різниця. 

Дівчинка готується до переїзду в інакше місто. Бо в своєму не відчуває себе в безпеці....

Жила-була дівчинка 3...

І втекти від свого маньяка їй так і не вдалось.

У їх стосунках було все. Такого ката, ще пошукати треба. Побиття,зламані кінцівки, згвалтування. Заборона виходити з дому. Ви тільки уявіть собі, років так тридцять не виходити з дому. Народила йому двох дітей. І навіть при тому, що постійно знаходилась у чотирьох стінах, він завжди знаходив приводи для ревнощів. Так пройшло її життя. Вона померла, кажуть,що не від побоїв, а своєю смертю. Але я кожен раз здригаюся при думці про те як вона прожила своє життя...

От чому вона нікому не пожалілася? Навіть нікому нічого не розповідала...Як вона змогла прийняти за норму таке життя? Навіть не боролась за своє щастя....А може вона думала, що щаслива? Якесь збочене щастя виходить.Сумно...