Ненависть

Жила-була дівчинка 1...

І ще з дитинства оточуючі почали помічати. що вона ненавидить майже все, що її оточувало. Люди, тварини, предмети, події, почуття - різниці не було. Найбільше вона ненавиділа коли хтось був щасливий або радів.Все те , що приносило радість  іншим викликало в неї почуття ненависті.Батькам довелося віддати бабусі кота, який в них жив ще до появи дівчинки. Бо вона регулярно виміщала свій негатив та свою ненависть на бідолашну тварину. Тому було вирішено віддати кота в безпечне для нього місце.

Тваринку вони врятували, близькі родичі могли до них не приходити, знайомі також розбіглися від них. А от що робити батькам з дівчинкою? В цьому питанні вони ще не розібралися. Ненависть у дівчинці росте разом із віком. Батьки поводять себе вдома, в присутності дівчинки, просто як обслуговуючий персонал. Бояться проявляти якісь емоції, особливо позитивні,адже накличуть біду. Дівчинка не жаліє навіть батьків. Вони були у невролога, відхилень нема.Зараз шукають іншого спеціаліста, щоб знайти причини такої поведінки дівчинки.А може в неї просто характер такий?

Жила-була дівчинка 2...

Спочатку в її житті було все добре. А потім трапилось лихо. Коли дівчинка досягла підліткового віку її тато почав пити та бити її матір. Одного разу все зайшло занадто далеко і мама потрапила до лікарні. Такої ненависті до людини дівчинка ще ніколи не відчувала. В середені все горіло вогнем і вимагало помсти та справедливості.І вона ніколи не зрозуміє матір , яка це все пробачила батьку. Дівчинка не пам'ятає коли вперше відчула ненависть не тільки до батька , а й до всіх чоловіків. Вона свідомо не будує стосунки.Бо розуміє, що та ненависть ,яка її наповнює до добра не доведе. Але поки що вона не бачить глобальної проблеми в цьому.Адже не хоче не хоче бачити з собою поруч. Можливо , колись, потім вона буде вирішувати, що робити зі своїми почуттями та зараз хоче лишити все як є.

Жила-була дівчинка 3...

Вже багато часу пройшло з того моменту. Але ненависть у душі досі розпалюється з кожним днем все сильніше і сильніше. Вона живе своєю ненавистю та бажанням помститися за заподіяну шкоду. Близькі та рідні неодноразово пропонували їй звернутися до спеціаліста. Але дівчинка відмовляється, бо вважає ,що тільки помста може загасити її вогонь ненависті. Та помститися вона поки що теж не наважується, бо шкодує своїх батьків, боїться,що вони не витримають. А робити їм боляче вона не хоче. Так і живе , згораючи від ненависті.

Жила-була дівчинка 4...

Колись давно,коли була молода, вона була надзвичайно доброю та привітною. Вона ніколи і нікому не бажала зла. Завжди була справедливою,. Ніколи не підвищувала тон. Завжди усміхнена та позитивна. Так вона дожила до своїх п'ятидесяти п'яти років. А потім раптово почала змінюватись. Вона стала конфліктною і злою. На вулиці ,на перехожих ,кричала та сипала прокляттями. Вона почала ненавидіти абсолютно всіх і стала дуже агресивною.Її діти спочатку обмежили з нею своє  спілкування. А потім їм хтось порадив звернутися до лікаря . Звернулись. Діагноз. Дівчинка втрачає розум та контроль над собою. Призначили лікування. Але зміни які відбулися у її мозку дуже критичні і їх вже не зміниш. Нажаль.Близькі піклуються про неї. Роблять все що необхідно. Намагаються не звертати увагу на її поведінку. Ну що зробиш з хворою людиною? Вони дуже шкодують, що пропустили момент коли все тільки починалось. Можливо тоді пігулки допомагали б краще.

Ненависть - це протилежне любові. Ненависть- це глибоке емоційно почуття, це негативне ставлення докогось або чогось, що характеризується відчуттям гніву, ворожістю, бажанням заподіяти біль,шкоду, бажанням зруйнувати, огидою. Ненависть виникає внаслідок трагічних життєвих подій, до яких належать втрати та насильство, через страх та образи. Іноді ненавись може бути симптомом, сигналом хвороби. А ще буває так, що людина починає ненавидіти сама себе.

Зі своєю ненавистю ще можна якось впоратися, звісно , якщо мати бажання,щось змінити. А що робити з ненавистю іншої людини? Нажаль, у більшості випадків - нічого. Хіба,що ненависть виступає у ролі ознаки хвороби. Тоді ви можете звернутись до лікаря, взяти людину під свою опіку і лікувати її. А якщо людина здорова? В більшості випадків ви ніяк не зможете вплинути на почуття тієї людини.Почуття ненависті засліплює і буде дуже важко достукатись, досягти того,щоб ця, конкретна, людина не тільки вислухала вас , але й дослухалася до ваших пропозицій.

Що робити коли ви ненавидите когось? Треба охолонути. Ненависть роз'їдає з середини.Потрібно намагатися подивитись на ситуацію з різних сторін. Подумати чи є законне рішення проблеми або чи можна добитися законного покарання. Не треба рубити з плеча. Бо завдяки своїй ненависті ви можете зіпсувати собі життя. Якщо ваша ненависть виникла не в наслідок жорстокості чи насильства, а від образи чи страху, тоді просто треба це все пропрацювати та відпустити. Комусь допомагають медитаціїї. Комусь робота зі спеціалістом. А хтось може справитись з допомогою близьких та рідних людей. Головне не зациклюватись на цьому почутті і намагатись якомога скоріше позбавитись від нього.

Що робити коли виникає ненависть до себе? Для початку треба визначити, що трапилось і коли. Зізнатись чесно самому собі, а це буває дуже нелегко.І зрозуміти, що ідеальних людей не існує. Усі ми іноді помиляємось, робимо помилки, приймаємо не зовсім правильні рішення. Ми всі боїмося та переживаємо. Іноді потрапляємо в халепу або незручні, курйозні ситуації.Ми живемо так як вміємо. І ніхто не може нас навчити як жити правильно, бо , насправді, ніхто цього не знає. Якщо ви не зробили нічого протизаконного, якщо не заподіяли нікому фізичної шкоди, нікого не довели до нервового зриву чи самогубства, тоді вам не має за що себе ненавидіти. Образили когось- вибачтесь. Наробили якось лиха-виправте, як можете. І відпустіть. Не мучайте себе цим почуттям, не заглиблюйтесь у нього. І вчіться любити себе. Здоровий егоїзм ще нікому не був зайвим.