Істерики

В нашому суспільстві чомусь прийнято вважати, що істерика це суто жіноча привілея. А як воно буває насправді?

Жила-була дівчинка 1...

В неї був доволі істеричний характер. Сльози, крики, соплі,махання руками, маніпуляції...Це все використовувалось з будь якого приводу. Головне було , своїм станом досягти бажаного, щоб їй обов'язково пішли на поступки. І якщо батьки та рідні  , якось з цим мирились, бо ж самі таке чудо виховали, сторонні намагалися з нею якнайменше спілкуватися. Бо ніхто не хотів брати участь у її істериках.Іноді її істерики зі сторони виглядали дуже страшно. Складалося враження, що вона втрачає контроль над собою. Але, як тільки вона своїм станом, досягала своєї мети , в ту ж мить усе припинялося і милійшої людини важко було знайти.

Жила-була дівчинка 2...

Вона нещодавно вийшла заміж і чоловік вирішив її перевиховати. Зробити так, щоб вона не капризувала, від слова зовсім. Бо ж він не підкаблучник якийсь, а мужик! Будь який прояв поганого настрою, сум, сльози, тому що боляче ( морально чи фізично) сприймалися ним як істерика. Коли він бачив дівчинку в подібних станах, він одразу починав читати нотації, що до їїістеричної поведінки. І якщо дівчинка починала з ним сперичатися він починав кричати та роздратовано махати руками. 

Одного разу, дівчинка зробила йому зауваження, що до його поведінки. На що отримала відповідь, що мужики не бувають істеричками, це властиво тільки жінкам. І ще купу образливих слів на додаток. Поки що дівчинка вирішила миритися з його "характером".Як вона збирається будувати з ним спільне життя надалі- невідомо.

Жила-була дівчинка 3...

Вони познайомились на вулиці. Він був такий уважний, добрий, ввічливий....ну хоч до рани прикладай. Через деякий час вони вирішили жити разом. Ну , а чого тягнути. Вони люди дорослі, обом тридцять. Орендували квартиру і почали будувати спільне життя. Спочатку все було добре або дівчинка просто не бачила того, що відбувалось, своїми закоханими очима. Якось так вийшло, що вона на себе взяла весь домашній побут, окрім своєї роботи. І перший час вона все сама встигала, намагалася бути відмінною господинею, але незабаром прийшла вона - втома.

Дівчинка втомилась, вона просто не встигала зробити все і вирішила поговорити зі своїм коханим. На вихідних вона приготувала смачну вечерю. Та запросила його на бесіду. Дівчинка очікувала, що він її зрозуміє , і вони спокійно домовляться. Але де там... Такої образи на обличчі коханого вона ще не бачила. Таких криків та слів вона від нього ще не чула. Та як вона посміла!? Його!? До жіночої праці залучати!? Позор! Приниження чоловічої гідності! Він так і знав, що вона безвідповідальна, меркантильна собака...він завжди знав, що вона лінива і просто хоче використати його. І кинув в неї тарілку з їжею. Попав. Дівчинка встала, витерла обличчя, не переодягаючи брудний одяг зібрала свої речі, залишила ключі від квартири в коридорі і мовчки , під його крики та воплі , пішла.

Звичайно, що на наступний день він чекав її з вибаченями. Але вона не прийшла. І він досі не розуміє, а що трапилось? І не розуміє, чому перед тим як піти вона не прибрала безлад і не відмила стіну від плям, які лишились від кинутої тарілки.Що ж це йому тепер самому доведеться ремонт робити? Так і знав він, що вона звичайна істеричка. Нормальна дівчина так би з ним не вчинила!

Насправді  істерика не вибирає стать. Це може статися як з жінкою так і з чоловіком.Все  залежить від обставин та ступіня отриманого стресу.

Істерика - це емоційний сплеск у людей які знаходяться в емоційному стресі. Зазвичай характеризується упертістю, плачем, криками, насильством, нехтуванням,гнівом, лайкою, опором на спроби аспокоєння. Одноразова, справжня істерика виглядає наступним чином : напади судомного плачу, що іноді переходить в сміх,супроводжується прискореним диханням,незв'язною мовою. Може бути просто сміх, але не звичайний.Насправді таке чути і бачити важко, коли людина захлинається беземоційним сміхом. Складається враження, що людина відсутня, бо не реагує на навколишніх. Непідробний напад не обіцяє ніякої вигоди і є наслідком накопичених негативних емоцій.Як то кажуть " остання крапля". Істерика може виникнути через довготривалий фізичний дискомфорт, через емоційне перенавантаження, через травматичну подію.

Що ж робити коли у людини справжня істерика? Намагайтеся забрати її подалі від інших, створіть максимально можливу спокійну обстановку.Бажано залишитися з людиною ,в якої істерика,поруч. Якщо це безпечно. Говоріть спокійно та короткими фразами, наприклад "випий води", " вмийся". За потреби,якщо вам дуже лячно і ви не впевнені в тому, що відбувається з людиною, викличте швидку. Після того ,як істерика почне згасати, покладіть людину спати. 

Що робити з тими хто влаштовує показові істерики? Ігноруйте, не ведіться. Такі люди через істерики маніпулюють іншими. Якщо людина регулярно, на рівному місці влаштовує вам істерики через якісь дрібниці відправту цю людину, як мінімум до невролога.І побачите, що дев'яносто відсотків з цих людей, відправлять вас ще далі ніж до невролога. З такими людьми не варто тісно спілкуватися. ( Звісно, що тут мова не йде про маленьких дітей. які ще вчаться контролювати свої емоції).

Доросла людина має вміти контролювати свої емоції. І не має влаштовувати скандал, через немиту тарілку або через прохання допомогти у побуті. Це не істерика (в правильному розумінні цього слова), це маніпуляція. Будьте дуже уважними та реагуйте правильно. Бо людині в якої справді істерика, треба допомогти, а маніпуляціїї просто не варті вашої уваги.