Ревнощі

Ревнощі - таке колюче та недобре слово, власне як і саме почуття.

Жила-буладівчинка 1...

Вона була надзвичайно ревнива. Обов'язково мала знати де, куди , з ким , для чого?... І мало того, найкращим для неї варіантом було - усюди бути разом. Інакше в неї виникали підозри і вона починала демонструвати свої ревнощі. Крики, сльози, скандали, погрози вимоги показати все, повністю впустити в свій особистий прості та не приховувати нічого. Але хіба так буває? У кожної людини все одно лишаються якісь маленькі таємнички. Ми не можемо розповісти про себе все одразу. Щось лишається непоміченим, щось невартим уваги. А для дівчинки це була катастрофа. Щось не розповів - маєш таємниці. Маєш таємниці - щось приховуєш. А якщо ти щось приховуєш - зраджуєш! Не зраджуєш то доведи....А які можуть бути докази, якщо ти нічого не зробив? От і тікали хлопці від неї. Не хотіли знаходитися під постійним наглядом та допитами, у вирі її ревнощів. А дівчинка , в черговий раз впевнилася, що нікому не можна довіряти. 

Жила-була дівчинка 2...

І вона була впевнена, що кохання без ревнощів не існує. Відсутність ревнощів  її збивала з пантелику Якщо кохаєш - ревнуєш. Інакше бути не може! На знайому парочку закоханих вона дивилася з жалем, бо вважала, що вони не кохають одне одного. В цих стосунках існували спокій та довіра, впевненість один в одному. І дівчинку це неймовірно дратувало. Вона постійно намагалася створити неоднозначні ситуації, створювала різні провокації. Але все марно.Пара разом. Ну хіба що з дівчинкою припинили спілкуватись. Набридло.

А дівчинка шукала собі хлопця ,який буде поділяти її погляди. І знайшла. І ці стосунки просто - вибухова суміш. З ними не можливо знаходитись поруч. Вони постійно з'ясовують стосунки. Влаштовують один одному перевірки. Слідкують.Перевіряють телефони, пошту. Але , якщо їм добре, то нехай.Але такі стосунки рідко добре закінчуються, нажаль.

Жила-була дівчинка 3...

Ой, як гарно він до неї залицявся. Ой, як м'якенько стелив. Стільки уваги. Стільки ніжності, розуміння ,подарунків...Усі навколо заздрили дівчинці. Такого парубка вхопила. Тільки от не знав ніхто чим ця краса завершиться...

Спочатку дівчинку насторожувала така увага. Але оточуючі так його нахвалювали, що дівчинка здалась. І спершу було все добре. Увага, турбота. Встановлені відстежуючі програми на її телефон, це ж прояв турботи в наш час?Кожну  свою подібну дію він їй пояснював як прояв кохання. Перші дзвіночки неконтрольованих ревнощів вона почала помічати десь через пів року стосунків. Це було дивно і лячно. Вони вечеряли у кафе, він їй щось розповідав. Вона у відповідь посміхалась та сміялась. Було так добре..І раптом питання. Колюче і зле. " Я не зрозумів, а кому це ти усміхаєшся?! Ти взагалі страх втратила в моїй присутності загравати з іншим?! Шльондра!".Він кричав. Йому було все одно на присутність інших. Дівчинка намагалась його заспокоїти та пояснити, що її усмішка належить лиш йому і що крім нього їй ніхто непотрібен. Але де там , гра почалась. Вона вибачилась і він їй великодушно пробачив.І почалося пекло....

Постійний контроль, перевірки, допити. Туди не можна, з тими не спілкуйся, ти занадто багато уваги приділяєш роботі! В тебе там хтось є? Звільняйся! Ляпас. Вибачення. Обіцянки. Дівчинка розповіла своїм близьки про те, що почало відбуватися у її житті. Але ніхто їй не повірив. Він же ідеальний. Ще й йому розповіли про розмову. Що її чекало вдома.....

Дівчинка вважала, що опинилася в безвихідній ситуації. І вже зовсім опустила руки. Змирилась. Та трапилось дещо жахливе. Осліплений ревнощами він прийшов додому. Так страшно ще не було. Поліція. Швидка.Госпіталізація. Струс мозку. Зламана рука да декілька ребер. Прийшла до тями. Написала заяву. Купа квітів. Подарунки. Вибачення. Завіряння в тому, що більше такого не трапиться. Осуд зі сторони точуючих. Він же так старається, так переживає, переймається.

Знайшлась одна жіночка в лікарні, яка допомогла дівчинці зрозуміти, що з таких стосунків добра не буде. І кожен наступний раз буде гіршим за попередній. Що дівчинка пережила в процесі розставання з ним, це окрема історія та було дуже непросто та страшно. Зараз дівчинка знайшла собі психолога та проходить терапію. Бо після цих стосунків боїться всіх і кожного. І до людей довіри вона покищо не має.

Ревнощі- це негативно забарвлене почуття в особистих відносинах. Це почуття пристрасної недовіри, сумнівів у коханні та вірності. Найчастішою причиною (особливо) безпідставних ревнощів є низька самооцінка та невпевненість в собі.Окрім цього, це певний метод маніпуляції, в основі якого - надмірний контроль та опіка. Багато людей люблять ховати ревнощі під маскою турботи та уваги. 

Ревнощі проявляються від страху втратити те, що маєш. Те, що вважаєш своїм. І не завжди через суперника. Суперник може бути тільки в уяві того , хто ревнує. Але доказати це пракьтично не можливо. Бо чим більше ми будемо доводити фактів про те,чого не існує. Тим більше та людина буде впевнена в своїй правоті.Існує таке поняття, як патологічна ревність -це страх бути покинутим, відчуття власної негідності, невпевненість у собі. Переконання , що усі навколо кращі за тебе або все разом.

В деяких випадках ревнощі доходять до крайнощів. І трапляється біда. Побої, нанесення фізичної шкоди суперниці, вбивство. Зупинться! І подумайте, нахіба вам такі стосунки?Бути ревнивцем , який нікому не довіряє? Або жертвою, яка постійно живе у виправданнях? Хіба це хороше, щасливе життя? Якщо ви поруч з людиною, яку ви до безтями ревнуєте і готові заради того, щоб бути з нею до будь яких вчинків, можливо це не ваша людина? Кохання не проявляється через силу ревнощів. Ревнує- не дорівнює любить Так. ми усі не любимо коли чіпають, щось наше.Але інша людина не є нашою власністю. Це окрема від нас людина. Яка має свій світогляд, свої бажання і має право приймати рішення, жити своїм життям.