Існують люди які дуже люблять страждати на показ, а є такі, які тримають все в собі і намагаються контролювати свої почуття,завжди.
Жила-була дівчинка 1...
Вона була дуже емоційна. Всі свої почуття вона намагалася пережити так, щоб оточуючі звернули на це увагу. І звичайно вона чекала на їх реакцію.Найбільше вона любила страждати напоказ, бо обов'язково знайдеться людина яка пожаліє, підтримає.Страждати вона могла від будь чого. Це необов'язково була якась дійсно негативна для неї подія. Зламала ніготь, несмачна кава, не та зачіска, хтось не так подивився на неї і з цього всього вона могла зробити трагедію і довго страждати. Страждати від того, що світ несправедливий до неї, адже могло статись інакше, а не так. А тепер в неї зіпсований день та настрій і як далі жити?Оточуючі, зазвичай, посміювалися над нею та намагалися несприймати в серйоз її страждання.
Жила-була дівчинка 2...
І вона страждала від фізичного болю, щодня. Колись вона отримала серйозну травму і цей біль постійно нагадував їй про те, що трапилось. Знеболювальні незавжди допомагали, та й не можна їх пити жменями.Особливо страждала від болю дівчинка в ночі. Томущо не було чим себе зайняти, фізично. Вона намагалася відволікатися музикою,дивилася фільми, але це все мало допомагало. Вдень вона ходила у спортзал, займалася різними справами і їй ставало трошечки легше Лікарі нічого вже порадити не могли,вони зробили все, що змогли. Дівчинка жива, може самостійно ходити, жити. А з болем, напевно доведеться змиритись та звикати з ним жити.
Жила-була дівчинка 3...
Вона страждала від нерозділеного кохання. Вона мучила себе, постійно про нього думала, мріяла, уявляла собі, що вони разом. І мрії заводили її дуже далеко. А потім вона прокидалась,тяжко зітхала, йшла на навчання і бачила те, що байдужа йому, нецікава. Дівчинці ставало прикро та боляче. І зі стражданням в серці та на обличчі вона продовжувала своє звичайне життя. І дуже чекала ночі, де у її мріях вони будуть знову разом.
Жила-була дівчинка 4...
І вона страждала від того, що її ніхто не розумів. Принаймні вона так вважала. І свій , такий нестерпний душевний біль вона почала перетворювати на фізичний. Їй здавалось, що від цього буде легше. І перший час ніби все так і було, а потім хотілось все більше і більше позбавитись від того, що мучило, змушувало страждати душу, від того, що так нестерпно боліло... і дівчинка почала завдавати собі все більше і більше фізичної шкоди. Це тривало до поки не стало помітно. Через деякий час оточуючі побачили не тільки поведінкові зміни дівчинки , а і результат. Розмов було багато. Було вирішено звернутись за допомогою до спеціаліста.
Пройшовши терапію дівчинка зрозуміла, що душевні страждання не можливо витіснити за допомогою фізичного болю.Біль може лише трошки та ненадовго заглушити, але не більше. Вона навчилась направляти свій гнів та свої страждання в творчість і від цього їй дійсно стає вільніше дихати. А ще вона познайомилась з новими людьми та знайшла друзів. Навчилася відкриватися людям та говорити про те,що для неї важливо, про те,що їй болить. І вона впевнена, що ці люди її не осудять та підтримають у складний період.
Страждання - це сукупність дуже неприємних, обтяжливих, болісних відчуттів людини, при яких вона відчуває фізичний та емоційний дискомфорт, біль, стрес. Страждання мучає людину, змушує постійно думати про те, що їй неприємно.Іноді страждання спонукають нас до необдуманих дій. Тому що ми хочемо полегшити свій стан. Дії можуть бути різними від постійного ниття, маніпуляцій, привернення уваги до нанесення фізичного болю собі або іншим. В якийсь момент стає настільки боляче та нестерпно, що людина не звертаючи увагу на інших робить шкоду собі або комусь. І в цей момент ця людина думає, що їй стане легше від свого болю або від болю оточуючих. І дійсно такі дії на якийсь маленький момент приносять полегшення страждальцю. Але потім все вертається на свої місця. І так по колу.Допоки людина не зрозуміє, що така схема насправді не працює. І треба з цим боротись якось інакше. Дуже добре коли поруч є зацікавлена людина , яка здатна допомогти та направити у правильне русло. Бо за своєю завісою страждань людина просто не бачить виходу.
Щодо емоційних страждань, які не переходять межу до фізичного болю. Якщо поруч з вами є людина яка страждає від нерозділеного кохання або просто полюбляє емоційні гойдалки -говоріть із нею. Пояснюйте такі звичайні,такі очевидні речі. запропонуйте чимось корисним зайняти свій час- спорт, хобі, допомога іншим, щоб в людини було менше часу думати про свої страждання.Ще можна запропонувати почитати книги на відповідну тему,є дуже багато цікавої літератури. Головне,щоб людина відволіклася від своїх страждань та побачила, що життя не стоїть на місці, що воно продовжується. І в цьому житті є багато цікавого та захоплюючого.
Звичайно, якщо ви бачите, що людина вже занадто загрузла у своїх стражданнях та ніяк не реагує на ваші пропозиції, краще звернутися до спеціаліста. Є індивідуальні сесії, а є групові заняття, де можна познайомитись досить таки цікавими людьми та можливо, навіть, знайти собі друзів, які будуть її розуміти. Бо людина захоплена своїми стражданнями дуже тяжко та негативно реагує на звичайних людей. Тому що ці люди не пережили того, що переживає страждалець ( принаймні, в той момент, так думає ця людина). А учасники групової терапії будуть ближче страждальцю по ситуації і тому йому з ними буде простіше знайти спільну мову.
Є люди, які обожнюють показові страждання. Вони люблять ловити ваші емоції, люблять коли їм приділяють зайву увагу. І просто кайфують від вашої участі та віддачі. З такими людьми треба бути обережними. Бо дуже складно зрозуміти чи потрібна цій людині справді допомога, чи вона просто грається з вами.Переважно, люди які дійсно страждають,поводять себе скритно та відсторонено. Вони будуть до останнього робити вигляд,що все нормально та їм не потрібна допомога. Люди яким потрібен показовий виступ та страждання на публіку, навпаки, будуть збирати якнайбільше глядачів навколо себе.