Порівняння

Чи добре порівівнювати себе з іншими? А що, якщо це відбувається з вами на постійній основі? Як це впливає на ваше життя?

Жила-була дівчинка 1...

І вона завжди порівнювала себе з іншими. Їй здавалось, що в інших краще, більше, солодше, легше. Хтось купив нові чоботи, треба порівняти зі своїми. Хтось народив дитину, треба порівняти її зі своїми дітьми. Досягла чогось, треба подивитись, що відбувається в інших та обов'язково порівняти. І це були навіть не змагання під назвою " в кого краще". Чомусь після порівняння , дівчинці завжди здавалось, що в неї все гірше ніж у інших. І з цього приводу вона завжди сумувала та нервувала. Бо хотіла, щоб у неї було краще ніж в інших. А чомусь, на її погляд, так не відбувалося.

Жила-була дівчинка 2...

І з дитинсва батьки постійно порівнювали з іншими дітьми. І знов ж таки не на користь дівчинки. От у подруги дитина навчилась ходити на місяць раніше. А в сусідки дочка отримує кращі оцінки. А в куми троюрідного брата, дочка після школи завжди допомагає батькам. А у сусідки двоюрідної тітки син став олімпійським чемпіоном. а дочка однокласника подарувала йому машину на день народження. І взагалі, подивися яка гарна, красива  та доглянута дочка у нашого голови осбб...і так безкінечно по колу. Всі та усюди хороші та гарні молодці, а дівчинка ніяка...

Дівчинку це спочатку просто засмучувало, потім злило. І коли вона виросла ,переїхала в інше місто. Де нікому було її порівнювати. З батьками вона спілкується тільки телефоном. Про свої успіхи та досягнення вона їм не розповідає. А навіщо? Все одно вони її з кимось порівняють і той хтось в їхніх очах буде кращим. А батьки тепер ображаються і не розуміють, чому дівчинка нічого про себе не росповідає.

Жила-була дівчинка 3...

І вона себе також порівнювала з іншими. Але в своїх порівняннях вона завжди мала залишитися кращою. Інакше і бути не могло!Якщо вона помічала, що хтось може її "обійти", вона терміново починала щось робити.  у таких ситуаціях вона не тільки працювала над тим, щоб зробити більше та краще, а й могла робити різні пакості,щоб людина не встигла щось зробити або взагалі припинила свою діяльність. Її дуже за це не любили.І коли робили їй зауваження вона завжди відповідала :" Ну що поробиш, просто я в усьому краща!". Багато хто з оточуючих її людей, не те щоб припинили з нею спілкування, просто перестали ділитися з нею своїми планами, своїми ідеями. Бо ніхто не хотів змагатися і не тільки з нею, а взагалі.

У буденному житті ми усі звикли порівнювати речі. Обираючи сукню, черевики, сумку, шкарпетки....Ми завжди хочемо обрати, щось якісніше, щось гарне та зручне для себе. Ми також порівнюємо заклади між собою, щоб обрати куди б сходити і де приємно провести свій час. Навіть порівнюємо між собою людей, щоб визначитись з ким спілкуватись , а з ким краще не треба.Хто працьовитий, а хто лінивий. Хто буде нам корисним, а від кого будуть неприємності. І це все нормально. Порівняти та обрати для себе найкращий варіант.

Але бувають моменти коли порівняння переходить усі адекватні межі. Як можна порівнювати свою дитину з іншими? Хто швидше, хто краще, хто гарніше, хто розумніше... Серйозно? То може потім коли дитина виросте, вона буде мати право порівняти вас з іншими батьками? Прямо в очі...Ото приємно буде правда?

Порівнюючи свої досягнення та досягнення інших людей, ми завжди забуваємо про те, що ми усі різні, у кожного з нас  є свій талант, свої можливості та спроможності. Хтось гарно малює, хтось гарно пише,хтось добре розбирається у цифрах,хтось захоплюється біологією, когось приваблює кулінарія або автомеханіка...вибір безкінечний. І людина собі обирає те, що їй більше подобається, де їй комфортніше, цікавіше. І в кожної людини будуть свої досягнен,ня, у своїй сфері діяльності. І порівнювати ті досягнення між собою просто безглуздо.

Ще люди полюбляють порівнювати зовнішність. Та це не об'єктивно. Для одних якась людина буде ідеалом краси, а для інших ця людина буде звичайною як більшість. Так, нам від усюди нав'язують ідеали та стандарти краси, але ми ж не можемо з усіма завжди погоджуватися, бо в нас є своє бачення, свій смак. Для когось блондинки гарніші  а ніж брюнетки. Для когось навпаки. А для інших буде ідеалом краси кучерява та руденька дівчинка. Та й все ж таки краса- це не тільки про зовнішність, алей про світло та тепло, яке ви несете в цей світ.

Порівняння бувають іноді корисними. Порівняння може надихнути нас на якісь дії ( сподіваюсь на хороші),бути для нас мотивацією. І це добре.Але не потрібно занурюватись у порівняння з головою і постійно усіх між собою порівнювати. Це до добра не доведе, скоріше до невпевненості у собі. Тому видихаємо і припиняємо це робити. І з байдужістю дивимось на те, що хтось варить смачніший борщ ніж ви. Зате у вас надзвичайно смачна випічка або ви круто малюєте. А інші так не вміють. Ми усі різні. В кожного з нас є свій талант. Кожна з нас унікальна. Визнаємо це і пишаємося собою!