Правда/ Брехня

Іноді для нас, правда буває гірша за брехню, а іноді і зовсім непотрібною...

Жила-була дівчинка 1...

І вона дуже любила казати всім правду. І що в цьому поганого? Адже правда це завжди добре! Тільки от вона ніколи не задумувалась над тим чи потрібна та правда іншим. Вона завжди казала свою правду так беззаперечно, безапеляційно, не підбираючи слова,не шкодуючи почуття інших. Вона ніколи не звертала увагу в якій ситуації, в якому стані знаходится людина. Їй було все одно и готова людина прийняти ту правду. Не думала про те, що своєю правдою може зробити комусь боляче. Дівчинка була переконана, що правда врятує світ. А реакція людей на її правду, зїї точки зору, означала лиш одне, ці люди не цінують хорошого. Адже вона їм відкрила очі, а вони невдячні....

Жилабула дівчинка 2...

І вона завжди і всім  про все брехала. Вона хотіла здаватися кращою для оточуючих. Дівчинці спочатку вірили. Її слова не викликали сумнівів. Але потім, з часом , люди почали помічати,що не все зходиться,що деяким словам та обіцянкам не можна вірити.Іноді її брехня та вигадки призводили до поганих ситуацій. Вона намагалась викрутитися, щось вигадати, але іноді, сама плуталась в своїх словах, забувала про що попередньо брехала і виходило щось незрозуміле. Коли люди ловили її на брехні вона починала плакати, вибачатися, обіцяти, що ситуація більше не повториться. І переважна кількість людей пробачала дівчинці. От тільки після не одноразового повторення ці ж люди намагалися зменшити кількість спілкування з нею.

Жила-була дівчинка 3...

І вона завжди і від усіх вимагала тільки правду і нічого крім правди. Якщо їй здаваося, що хтось збрехав, безжально викреслювала ту людину зі свого життя. Біля неї мають бути тільки ті хто говорить правду. А як інакше довіряти людям?

Жила-була дівчинка 4...

І жила вона в такому оточенні де їй постійно брехали. Брехали абсолютно про все і навіть не боялися,що правда може випливти назовні. Дівчинка була настільки добра та наївна, що навіть уявити собі не могла, що люди можуть постійно та так професійно брехати.Вона ніколи не ставила чужі слова під сумнів Адже завжди вважала, що, якщо вона чесна та відверта, то до неї будуть чесні та відверті. Її чекало розчарування. І якщо чужі люди її мало турбували, то деякі рідні ранили її. 

Правда чи брехня? Що краще? Чи готові ви чути тільки правду? Але таку правду де не підбирають слова? Жорстку, жорстоку правду? Чи вона, така правда , гірша за брехню? А брехня "во благо"? Чи існує вона? І саме цікаве питання. Чому ми готові пробачити та виправдати брехню, а правду ні?

Правда. Добре це чи погано? І здається, що відповідь на це питання має бути однозначною. Так це добре. А чи були ви в таких ситуаціях, коли ви не хотіли чути правду, а вам все одно її сказали? Як ви себе після цього почували? І здається, що ніби-то людина вчинила правильно, але на душі лишилися осад та образа....

А було таке, що ви були таким правдолюбом? І як вам реакція іншої людини? І якось дивно від того, що дуже часто, люди на правду ображаються і припиняють спілкуватись з вами. А ти собі думаєш, що не хотіла ж нічого поганого,хотіла тільки очі іншій людині відкрити, а воно он як вийшло. І якось незручно стає.І думки в голові крутяться чи взагалі була потрібна ця правда?

Правда- це добре.Вона потрібна. Але ми завжди мусимо пам'ятати, що людина може бути не готова до правди, що правда може зробити боляче, що людина може не свідомо не хотіти знати ту правду. Перед тим , як відкрити рота і донести правду до інших, треба добре все зважити. Добре подивитись на те у яких обставинах знаходиться людина. В яком емоційному стані вона є.Бо іноді правда буває дуже гірка і просто може "вбити". Якщо дуже потрібно россказати комусь правду спочатку спробуйте підготувати людину до цього.Видавайте інформацію маленькими порціями та стежте за реакцією людини. Уважно підбирайте слова. Особливо,якщо вам не байдужа ця людина.Я думаю, що вам би теж хотілося,щоб в такій ситуації, хтось подбав про ваш емоційний стан.

Брехня. Однозначно брехати погано. А як же брехня "во благо"? Вона існує? І чи вважається тоді хорошою, білою брехнею, ну як біла заздрість ( і я не про вино)?А як наприклад хворій аба старенькій людині, або людині в якомусь нестабільному стані сказати всю правду? І ми не говоримо про щось хороше в даному випадку ( хоча і хороші новини  можуть дуже вразити людей в таких станах).Як таким людям сказати правду про щось погане, про щось негативне для них. В більшості випадків, ми починаємо  викручуватись, щось придумувати, не договорювати. Це вважається брехнею чи ще ні? Стовідсотково та людина буде вважати, що ви збрехали. І набагато менше відсотків з тих людей  зрозуміють чому. Але дивно, що майже сто відсотків з них вчинили б так само як і ви.Тому треба розмовляти, пояснювати, намагатися зрозуміти. Звісно,що зараз не йдеться про патологічних брехунів. Таких від себе треба тримати подалі.

Дивна річ... Ми завжди готові пробачити брехню, а правду майже ніколи. Брехню ми можемо виправдати якимись благими мотивами, а правду ні. Ми намагаємось знайти причини, чому нам збрехали і не хочемо знати причини, Чому нам сказали правду. На брехню поображаємось та забудемо, а правду пам'ятатимемо усе життя і буде важко відпустити біль та образу?Чому брехня нас турбує менше ніж правда? Чому ми готові закривати очі на брехню, а за правду карати? Бо страшно.Ми боємося правди, томущо вона заставляє задуматись, розплющити очі та щось змінювати у своєму житті. А це дискомфорт. А ще зміни можуть зробити боляче. За правду доведеться брати на себе відповідальність, а за брехню можна просто вибачитись. І більшість пробачить, бо нас вчили пробачати. 

Казати правду чи ні. Брехати чи ні. Кожна з нас вирішує самостійно. Просто будьте уважні і обережні у своїх рішеннях.  І обов'язково зважайте на почуття інших людей.