Забути себе

Як часто ми ставимо себе на останнє місце, забуваємо про себе? Забуваємо себе!?Чому так відбувається?

Жила-була дівчинка 1....

Вона постійно кудись бігла,щось робила, комусь допомагала,щось(себе) віддавала і зовсім не помічала, що живе для інших, а не для себе. Та й чесно кажучи її це не дуже турбувало, бо ж для себе жити , то егоїзм.А без неї всі пропадуть,що вони будуть робити,якщо вона припинить " допомагати" всім і кожному.І нічого страшного не бачила в тому,що на себе, свої мрії, свої бажання часу в неї не залишається.Коли хтось запитував в неї чого хоче саме вона, дівчинка не могла відповісти.Та й взагалі, що хотіти? Нема коли щось хотіти.Так вона й досі для себе нічого і не зробила, живе для інших.

Жила-була дівчинка 2...

Колись давно вона вміла про себе не забувати та жити для себе.Мріяла...Але це було досить таки давно.А потім? Потім вона вийшла заміж, народила дитину і  в цьому нема нічого поганого та страшного, якби не одне але....Але оточуючі почали її засуджувати за те, що вона і далі намагалася хочаб трішечки жити для себеЯк там можна? Адже в неї є чоловік та дитина і їй вже не пасує жити для себе.Яке може бути особисте життя, або який особистий простір,якщо вона створила сім'ю.Все набавилась в свої мрії, тепер треба починати жити для інших! А про себе вже можна забути, бо і так все є!

Жила-була дівчинка 3....

Вона вчилася, мріяла створити сім'ю , працювати,підніматись кар'єрними сходами і якось поєдувати це все.Влаштувалась на роботу і почала досягати певних успіхів.І в неї виходило досить добре.Вона доволі часто затримувалась,щоб доробити свою роботу,щоб удосконалити зроблене,щоб було краще ніж у інших.І керівництво це оцінило і вона поступово почала отримувати підвищення.Одне, друге...ось вона і сама вже керівник.І тут вона згадала,що про щось забула.А забула вона про те. про що мріяла.І ніби ніхто не заважає втілити свою мрію,але стає страшно від думок,що вона може втратити, перекреслити все чого досягла.Тому крм роботи, кар'єри на даний момент в не нічого,нікого нема.Адже на особисте життя треба виділяти час, а зараз в неї вистачає часу тільки на роботу та кар'єрне зростання.

Якось так складається життя,що ми мусимо постійно обирати.І обираючи , щось одне ми чомусь обов'язково повинні відмовитися від іншог.Але чому? Хто  нам забороняє мати одне, друге, третє..І чому обов'язково треба обирати? Чому ми впевнені в тому, що ми не можемо маи все,що хочемо? Чому ми завжди думаємо, що неможливо зробити все,що заплановано?А щоб досяги успіху в одному напрямку ми обов'язково мусимо відмовитись від другого?Чому постійно треба обирати або/або? Чому обов'язково треба забути про себе?Про свої,бажання, мрії? А іноді взагалі вимагають забути про свої досягнення та здобутки? Чому нас навчають жити для інших, а не длясебе? Навчають віддавати усе, що маєш і нічого не вимагати у відповідь?

Як багато питань і так мало відповідей....

Забувати про себе, забувати себе, свої мрії, свої бажання не можна Бо забуваючи про це все ви себе губите.А потім так важко себе знову відшукати. Відшукати себе саму таку: усміхнену, позитивну,мрійливу дівчинку, яка ще досі вірить у себе, у свої можливості.Яка не боїться спробувати ,щось нове і таке цікаве.Яка не боїться того, що її хтось осудить, просто за те, що вона зробила,ось не так на думку тих засуджуючих. Ця дівчинка просто живе і радіє життю.Радіє тому,що має можливість жити для себе, не забувати просебе.Вона радує, балує себе різними дрібничками іаслива від цього.Побачили в собі цю дівчину? Якщо ні , тоді з цим терміново треба,щось робити.Адже яко ви самі про себе забуваєте, тоді як про вас мають пам'ятати інші?

Ніколи не забувайте себе, свої мрії.Праніть до їх здійснення!Пробуйте, цікавтеся, старайтеся, ідіть до своєї мети.Будьте там де неодмінно будете щасливі.У нашому житті багато жахливих, сірих буднів,але в наших силах їх розфарбувати їх в ті кольори ,які хочемо, і зробити цим своє життя яскравішим, а значить щасливішим!Навіть якщо хтось сторонній скаже,що це неправильно,так не можна або так не буває і все це вигадки.Пам'ятайте! Що обираєте та вирішуєте тільки ви! Бо то є ваше життя і тільки ви знаєте ,як вам буде краще.І ще одне, обирати себе та своє життя- це не егоїзм! Якщо ви будете щасливі і сповнені сил,тоді вам буде легко допомогти комусь іншому.Бо ви будете чітко розділяти де ваше життя, а де ні, де ваша зона відповідальності,а де ні.Не приміряйте на себе чуже життя, живіть своїм щасливим життям.А що має бути у вашому житті і чим його наповнювати вирішувати тільки Вам!