Насправді зучить від декого як образа.Серйозно. Ну от самі подумайте і пригадайте.Інколи від цієї фрази аж перетіпує.
Жила-була дівчинка 1...
З самого дитинства кожен день по декілька раз вона стабільно слухала лекціїї про те, що вона дівчинка. .А так як вона дівчинка, тоїй не можна : лазити по деревах, гратися машинками, бігати , скакати і .д. І взагалі вона має бути завжди спокійною і чемною,і слухняною. Дівчинка росла в неї почали з'являтися свої захоплення та інтереси.Але тут виникла проблема,бо не всі захоплення були суто дівчачі, на думку оточуючих її людей.Карате, плавання,щось збирати, лагодити- все це опинилося під суворою забороною,бо ж це все для хлопчиків.А ти дівчинка!
А ще від дівчинки вимагали,щоб вона завжди була слухняна.Спчатку слухалася дорослих, а потім вже й свого чоловіка.І не можна було сперечатися.Бо ти ж жінка.А хороша жінка - покірна!Тому з вибором своєї майбутньої профессії вона вже навіть не заморочувалась.Навіщо? Адже все вирішать за неї.Спочатко тато, потім чоловік.Про якісь хоббі мови взагалі не було.Ти ж жінка- прибирай, готуй, піклуйся( служи) і будь щасливою від того, що тебе взагалі хтось заміж узяв.І головне завжди погоджуйся і ніколи не смій перечити.Бо жінки хіба бувають розумні?
Коли вона згадала пр свої права їй тут же дорікнули тим,що вона не дуже й то справляється зі своїми обов'язками.І право в неї є тільки на прислужування. Бо вона жінка! А жінка від цього має отримувати задоволення і радіти.А як що ні, то тоді вона неправильна.І буде вона нікому непотрібна.А так як у її родині усі жінки так жили, дівчинка сприймала таке за норму.І не розуміла як може бути інакше.
Нащастя очі в неї відкрилися.І дівчинка від усього цього втекла.Дякує Богу,за те, що хоч фізичного насилля не було.Зараз працює над собою з допомогою фахівців.Вчиться , можна сказати, заново жити.Пізнає та вивчає себе.Але поки що все ще шкоду, що з рідними довелося обірвати усі зв'язки.Бо вони її так не захотіли зрозуміти.
Жила-була дівчинка 2...
Її виховували зовсім інакше.Так були різні обмеження, але зовсім іншохо характеру. Їй дозволялося абсолютно все! Бо ж вона маленька принцеса.І не важливо які в неї були бажання і капризи усі треба задовільнити тут і зараз.Чи виросла вона самодостатньою і впевненою жінкою? Якщо чесно то ні. Але вона виросла впевненою в тому,що всі їй чимось забов'язані.Чи легко так жити у дорослому житті? Можливо комусь так, але ж це можливо за умви, що твої потреби постійно хтось задовільняє.А хто це буде робити у дорослому житті?
Можу сказати одне.Нажаль вона не скористалася усіма можливостями які в неї були і вирішила просто насолоджуватиссь життям.Навчання, хоббі, курси , якась робота, а відповідальність- це взагалі невідомо що...і взагалі це все чоловічі справи.її це не має стосуватися , бо вона жінка! Побачимо, що у неї з цього вийде...
Є у нас такі дві різні дівчинки. Одна зрозуміла,що нещасна і працює із цим.А друга поки що взагалі нічим не переймається. Дві дівчинки,дві крайнощі.І в цих крайнощах нічого хорошого нема.
Жила-була дівчинка 3...
Ви коли небудь бачили жінку-автомеханіка? Я бачила! Як у неї горіли очі! Яка вона була щаслива! Бо займається тим, що їй подобається.Тим, що вона любить.Від близьких та рідних вона ніколи не чула засудження.Її любили, в неї вірили і завжди підтримувалиВона має свій бізнес свою справу.Так виконує " чоловічу" роботу і їй це довподоби.Вона вийшла заміж, народила дітей, чоловік пішов у декрет і бає про свою сім'ю, як жінка, усі "жіночі обов'язки" на ньому.І його не турбує,що говорять інші люди, бо він зробив свій вибір.А вибрав він бути поруч з коханою та щасливою жінкою! І вона цінує це.
Для початку давайте нагадаємо де кому, що Жінка -Людина.І не низщого гатунку, а повноправна людина.І жінка має абсолютно такі ж права і свободи як і чоловік.Так ми відрізняємося фізіологією,але,впринципі різниця на цьому закінчується.І ми вже живемо в світі де жінка має право обирати собі своє життя самостійно.Можливо комусь будуть потрібні підказки близьких. Підказки, а не вказівки!Жінка має право обирати як будувати своє життя.Чи бути самотньою,чи вийти заміж.Народжувати дітей чи ні.Де і ким бути, працювати чи ні.Це все вона має вирішити самостійно і взяти на себе відповідальність за свої рішення. Можливо ,для когось страшні та не приємні слова.Але хотілося б навколо себе бачити щоразу все більше і більше щасливих жінок, які вільно дихають.Які можуть собі обрати хоббі чи роботу за своїм бажанням чи покликанням.Які будуть горіти,палати своєю справою і отримувати від цього задоволення.І не будуть ніколи чути " Це не жіноча справа!" .
Які висновки? Кожна з нас будує сама своє життя.Тільки ми обираємо,що і як буде.Так це страшно, але все таки варто вчитись брати відповідальність за своє життя на себе.І пробувати це робити, бо люди які живуть не своїм життям, життям яке хтось для них обрав, не зможуть бути щасливими.Це буде не щастя, а ілюзія.Нажаль...
Хочеця чути фразу " Ти ж жінка!", коли про це говорять із захватом, а не тоді коли треба помити підлогу або приготувати вечерю.Ви маєте займатися тим і робити те, що приносить вам задоволення.І тільки ви самі знаєте що це!