Тобі має бути соромно....або почуття провини

Жила-була дівчинка 1...

І було їй соромно спочатку за оцінки в школі.Хоча вчилась досить таки не погано.За те ,що не так поприбирала або не встигла помити посуд до того як прийдуть батьки з роботи.Було їй також  соромно за свої бажання, мрії.За свої почуття...Їй було навіть соромно за те , що вона не тим тоном відповідає на якісь притензії.І ображатися їй було не можна.Вже доросла! Соромно має бути....ай ай ай...

Жила-була дівчинка 2....

І всі вважали,що вона безсоромна! А вона ніяк не могла зрозуміти чому? За що їй повинно бути соромно? За те ,що живе своїм життям? За те що не кидається рятувати всіх від їхніх проблем? За те,що " не ділиться" своїми досягненнями? А хто ж іншим заважає прямувати і досягати своїх цілей? Можливо лінь,можливо страх...Але ж хіба вона у цьому винна? ай ай ай ! Нечемна дівчинка...і сорому не має!

Жила-була дівчинка 3..

Вона намагалась жити так,щоб їй не було соромно.І ніби виходило в неї,але...почуття провини....Почуття провини просто з'їдало її з середини.За що? Оооо,зараз розповім.

Її з'їдало почуття провини буквально за все. За те,що ,на її думку, вона мало бавилась сьогодні з дитиною.За те,що була сонячна,чудова погода, а вона так і не вийшла з дитиною на прогулянку. За те,що замість трьох страв на вечерю приготувала дві.За те,що на десять хвилин менше ніж за звичай поговорила з мамою по телефону.Щоб не зробила,за все відчувала провину,бо можна ж було краще,більше, довше....

Таких історій  мільйон....Звідки ж береться почуття провини? І чому має бути сороно?

Сором це почуття,що виникає у людини при здійсненні вчинків, що перечать вимогам моралі,принижують гідність особи.А тепер скажіть мені,будь ласка,чи доволі часто ми робимо такі дії за які нам мало би бути соромно?Хіба не вчасно помитий посуд або неідеально вимита підлога перечать вимогам моралі? Чи за  коротка прогулянка,чи її відсутність?Хіба погано комусь від того,що ви їжу замовили доставкою,а не стояли три години на кухні? Чому за такі дрібнички,які не мають нікого хвилювати нам соромно? Любі мої це ж не нормально! Ну серйозно! Невже нас всіх так виховали у почутті провини та сорому? Для чого? Для того , щоб були покірними і зручними...Ой не добре це!
Почуття провини це емоційний досвід,який виникає, коли людина вірить або усвідомлює,що вона порушила власні стандарти поведінки або порушила загальнолюдські моральні норми. А тепер скажіть, поясніть,що ми порушуємо тим,що не зробили щось вдома.Чому має бути соромно за те ,що отримала 9, а не 12? І обов'язково ту дитину має з'їсти почуття провини.За оцінку...сарйозно?Чи  ми живимо за принципом : " Нас так виховували і ми так будемо".Наприклад я не хочу ,щоб мої діти  жили з постійним почуттям провини,а ще не хочу,щоб вони жили і їм постійно і за все було соромно...

Сором і почуття провини мають існувати в кожній людині, але повинна бути межа.За що має бути соромно,а за що ні.Соромно має бути за дійсно серйозні вчинки.Когось образила. Когось принизила.Хтось,десь,щось вкрав,відібрав....про гірше вже не буду. Чи має виникати почуття провини за "не гарно" поскладаний одяг у шафі?Поміркуйте над тим за що соромно.....Як бути щасливою жінкою, як в собі знайти ту маленьку дівчинку? Якщо постійно соромно.Якщо ми постійно відчуваємо провину.Тільки от за що? Невже виходить так,що сормно бути щасливою? Оце біда...І  тою бідою треба щось терміново робити.Інакше як знайти в собі своє щастя.

А знаєте я вам ось  що скажу.Соромно бути нещасливою! От і живіть тепер з цим! І будьте щасливими! Бо інакше соромно і з'їсть вас ваше почуття провини! Чесне слово.Сама бачила! І я дуже-дуже серйозно.