Мама знає краще

З давніх давен нас навчають одній прописній істині "Мама знає краще!".Але чи є так на справді? Адже ми живимо і набуваємо досвід у різний час...

Жила-була дівчинка 1...

Її мама завжди знала краще яку іграшку хоче дівчинка,яку заколку причіпити до волосся сьогодні у садочок.Рожеву! І не важливо,що дівчинка хотіла блакитну,мама ж краще знає! А потім мама краще знала з ким дівчинці дружити,а потім як і на кого вчитися,і як  вдягатися,і з ким зустрічатися,а птім і заміж за кого иходити. І звичайно ж мама краще знала яке весілля має бути,і сукню весільну яку купувати треба мама також краще знає! А потім мама краще знала скільки і коли треба народжувати дітей.А потім як краще їх виховувати.Все мама знала і зннає краще! Тільки от дивується, чому з нею обмежили спілкування? Ображається.....І вважає доньку невдячною.

Жила-була дівчинка 2.....

І за неї теж мама все від А до Я вирішувала.І виросла дівчинка.І живе з мамою.І не має в неї особистого життя,і не знає як це бути самостійною.Рішення приймати не вміє сама,бо ж мама життя прожила і знає краще!Хто з них живе своє життя? Хто щасливий?

Жила-була дівчинка 3...

Вона з дитинства була такою собі маленькою бунтівницею і потихеньку вчилася відстоювати свою думку.І мала мама з нею клопіт,бо незручною дитиною була дівчинка.Хоча , насправді, дівчинка була чемна та вихована.Просто свою власну думку завжди мала і хотіла жити посвоєму.І мама вважає її невдячною, хоча до добрих,потрібних порад дівчинка завжди прислухалась.Але ж мама все краще знає,а дівчинка по своєму робила....і робить...а мама ображається,все не по її,не по маминому.

А ось жила-була дівчинка 4....

Мама її теж намагалася все за неї вирішувати,але у підлітковому віці своєї дитини схаменулася і потрошки почала дівчинку відпускати від себе.Дала свободу вибору.Радилися між собою, як краще вчинити в тій чи то іншій ситуації.І навчилася дівчинка самостійно думати, приймати рішення.Навчилася сама жити своє життя і дуже вдячна свой мамі за мудрість,за підтримку,за розуміння.І все між ними добре.Дівчинка спокійно пускає свою маму у своє життя,бо ж знає ,що мама зайвого собі не дозволить.Дівчинка знає,що в будь який момент може звернутися до мами за порадою.І знає,що її вислухють та підтримають.І не засудять,бо " мама ж краще знає"....

Дехто з вас скаже,що я  знецінюю і ображаю мам,але ні.Я просто хочу нагадати,що мама і дитина - це окремі люди.І у мами,і у дитини,в певному віці, має бути своє ,незалежне ,окреме одне від одного життя.

Наш досвід,досвід минулих поколінь це чудово.І чудово коли ним можна поділитися і це дійсно важливо і потрібно, але тоді,коли нас про це просять.Кожне покоління росте,розвивається,вчиться та набуває свій досвід і проживає своє життя.Не можна проживати своє життя за когось, навіть за маму.І також не можна дозволяти проживати ваше життя замість вас.Життя одне! І воно ваше.

Природа нам дала підлітковий вік якраз для того, щоб мама навчилася жити окремо від дитини своїм життям ,а дитина в цей період мала би навчитися самостійності.Це не означає,що хтось ,когось має викреслити зі свого життя.Ні.Просто потрібно трошки відійти в сторону і більше бути спостерігачем ніж безпосереднім учасником,який приймає усі надважливі рішення.Бо наша з вами задача випустити,відпустити у доросле життя  самостійну, незалежну людину, яка вміє приймати рішення і вміє нести відповідальнісь.Людину яка впевнена у собі та у своїх думках.Така людина зможе побудувати соє щастя!І повірте така людина небуде егоїстом і не забуде про вас,бо буде пам'ятати про вашу підтримку,про вашу турботу ,про вашу любов.

І буде нести свою любов і своє тепло,і своє щастя.І буде це все випромінювати навколо себе.І транслювати і ділитися цим з навколишнім світом.І в нашому світі стане трішечки тепліше,бо на одну щасливу людину буде більше..І це чудово! Бо чим більше щасливих людей навколо нас, чим щасливіші ми - тим краще! Хіба ні?