Вагітність - не хвороба

Вагітність....це ніби-то один з найпрекрасніших станів та періодів в житті жінки. Кожна з нас уявляє собі,що це буде один з най щасливіших моментів у своєму житті.Але як буває насправді? З чим ми стикаємося насправді?

Жила-була дівчинка 1...

Завагітніла.Пішла вставати на облік до лікаря і вийшла з кабінету з відчуттям,що вона не вагітна жінка,а повія...Так, звичайно ж вона змінила лікаря.І все далі в неї було добре.Але ж перші моменти! Чому? За що?

Жила-була дівчинка 2...

Була в неї довгоочікувана,запланована вагітність.Але пртікала не дуже добре.То треба пройти купу додаткових обстежень,то покладуть на збереження.Мучалася зі всіма " радостями" вагітного стану.Намагалася берегти себе...Але ж для оточуючих вагітність - не хвороба! А це означає ( на їх думку) що ти прикидаєшся,маніпулюєш.

Жила-була дівчинка 3...

Яка з першого дня і до останнього пролежала у лікарні,бо навіть вставати не можна було.Був дуже великий ризик втратити дитину.І що? Виявилося, що вона " недожінка", бо неможе навіть елементарного- нормально виносити дитину.

Жила-була дівчинка 4...

Яка через свої рожеві окуляри потрапила в пастку.Завагітніа і тепер вимушена жити з тираном, який над нею знущається.І на фоні цього вона навіть не може  зрозуміти як в неї протікає вагітність.Але піти від нього не можна! Це ж позор! Соромно має бути ,сама ж вибирала...

Жила-була дівчинка 5...

І все у неї було добре.І вагітність в неї була легка.І оточуючі  люди її оберігали і завжди були готові прийти на допомогу.І була вона щаслива.

Я б дуже хотіла,щоб усі жінки у своєму житті стикалися тільки з п'ятим варіантом.

Насправді ви ж розумієте,що варіацій може бути тисячі.І кожна переживає самостійно свій досвід.Хтось хороший,хтось,на превеликий жаль, недуже.Сумно....Сумно від того, що першо чергово всю цю різну гидоту ми чуємо та зустрічаємо від жінок.Замість підтримки отримуємо негатив,злість, ненависть.Але чому?Хто ж як не інша жінка може зрозуміти, підтримати,допогти, можливо дати ПОТРІБНУ пораду? Але ні.Нвіщо?

-Мені було погано,нехай тобі буде ще гірше!

-Бо нема чого!Вигадала вона собі!

-Всі були вагітні і нічого!

-Раз така хвора,слабка не треба було вагітніти!

-Розсувала ноги- тепер терпи!

Коли  у жінки вагітність легка вона може навіть не звернути увагу на увей цей треш.Може цього всього не помітити,бо навколо неї є люди які про неї турбуються.Або вона сама по собі сильна, і діла їй немає до того,що хтось щось ляпає.

А коли у жінки не все так добре.Коли вона почувається не тільки погано,але щей самотньою.Коли поряд не має жодної людини, яка б могла хоч трішечки підтримати....Кожне слово як удар.І знову вона починає втрачати себе, свій вогник, свою внутрішню дівчину.Бо треба себе захищати, не тільки себе... І доводиться перетворюватися в злу відьму,таку холодну...І люди ,які нас оточують,починають дивуватися:

-Ти стала злою...

-Ти раніше такою не була!

-Ти тааак змінилася....

Що з усім цим можна зробити? Можна просто бути трішечки добрішими,трішечки уважнішими.Можна нікому не мститися під лозунгом:"От до мене так ставилися і я тепер так буду".Ми дивуємося тому скільки жорстокості у цьому світі,а самі навіть не намагаємось, щось змінити...Але ми ж жінки, ми -  створюємо.І паралельно вважаємо,що маємо право нищити чиєсь життя.Ми маємо бути опорою одна для одної,а не ворогами.Маємо одна одній допомагати,коли потрібно- порадити,підставити своє плече.А найчастіше всього,чого нам не вистачає? Правильно!Щоб хтось просто обійняв і сказав " Я знаю,ти впораєшся! Ти молодець! Я буду поруч....."

Давайте дбати одна про одну, а не ворогувати! І в світі стане трошечки тепліше...