Замість епілогу

- Маріанна Гарбузенко, ти згодна змінити своє прізвище на більш підходяще до твого імені? Гонзалес наприклад, – запитав чоловік, стоячи на одному коліні посеред поля стиглої пшениці, що колосилася золотом у світлі заходу сонця.

- Маріанна Гонзалес… м-м-м, непогано звучить, - всміхалась дівчина, не зводячи погляду з його сяючих очей і схвильованої посмішки.

- Буду вважати це за згоду, - різко підвівся на ноги і квапливо одягнув обручку на палець не менш схвильованій дівчині, скріпивши цю угоду солодким поцілунком.

Маріанна вже рік приміряла прізвище Гонзалес до свого імені. Навіть розписуватись навчилась так, щоб схоже було і на Гарбузенко і на Гонзалес. А розписуватись тепер їй доводилось часто. Луїс Альберто наполягав на тому, щоб вона закінчила навчання, але Маріанна вирішила змінити напрямок і стала студенткою заочного відділення факультету маркетингу кафедри туризму відомого столичного вишу. І, звичайно, вона працювала в туристичній компанії його брата, розвиваючи напрямок зеленого сільського туризму в Україні.

- Ти знаєш, а я все-таки залишила той квест у одній з найекстремальніших програм зеленого сільського туризму, твій брат, до речі, узгодив. – розповідала Маріанна про свої успіхи у новій роботі.

- Який саме квест? – насторожено запитав Луїс Альберто, себто Лесик, - З душем на вулиці чи спальним місцем на печі?

- Усі ці, і обов’язковий вуличний туалет з нарізаною газеткою замість туалетного паперу. А ще ми з мамою порадились, і вирішили додати трохи екстриму в спання на печі, повісивши біля узголів’я на стінах цибулю в панчохах. Вгадаєш як ми цей пакет назвали?

- Страшно навіть уявити, знаючи твою фантазію… - закохано всміхнувся чоловік, цілуючи дівчину в скроню.

- «Жених на вихідні». А що? У мене ще сестра, Жозефіна Петренко, холостячка…