4

21 травня.

Сонце вже піднялося високо, і на кам'яних вулицях міста, у натовпі людей, стало нестерпно спекотно.

Насамперед мисливці вирушили до збройових лав і здали як металобрухт чотири клинки, отримані при вступі в орден мисливців. Після цього Катріна довго водила Вірраю рядами зброї, підбираючи меч для своєї напарниці. Своєю зброєю брюнетка була цілком задоволена.

Результатом пошуку стало придбання відносно не дорогого, всього за п'ятнадцять щооотиз, клинка, зробленого в Ейларі – світі населеному ельфами, перехід у який знаходиться біля Дрогара. Клинок мав класичний ельфійський вигляд: довге, витончене лезо, що плавно звужувалося до вістря; рукоятка ідеально лягала в тонку дівочу руку, хоч і розраховувалася на воїна-ельфа. Через особливості ельфійської фізіології та будови кісток, ельфійські мечі користувалися великою популярністю у жінок усіх відомих світів.

Другим місцем зупинки дівчат стала непоказна крамничка, серед прикрашених магазинів артефактів, над дверима якої висіла проста вивіска: "накопичувачі та акумулятори магоенергії".

Тут уже Віррая почувала себе як риба у воді, а Катріна мовчки спостерігала за її діями.

Через годину суперечок, лайки та перебору всього товару, дівчата стали власницями: простого срібного браслета з п'ятьма накопичувачами по 1,2 мільйона УМО кожен, для Вірраї, і такий самий браслет з трьома акумуляторами по 50000 УМО, для Катрини. Брюнетка відразу ж стала обурюватися: навіщо їй цей предмет? Адже вона не маг. На що Віррая заперечила, що не збирається все життя підживлювати її захист від себе. Звичайно, Катріна нічого не зрозуміла, але змирилася з забаганками подруги. Також Віррая купила ще один дорогий акумулятор, ємністю півмільйона УМо, і теж віддала його Катріні.

- Сумочку вибереш сама.

- Яку сумочку?

- Кать, у тебе що, склероз? Зарано. Адже я тобі обіцяла зробити таку ж "бездонну" сумку як у мене. А з таким акумулятором я, мабуть, потягну не один до ста тисяч, а один до десяти мільйонів.

- Ем... За це, звичайно, дякую, але не відбирай мого хліба.

- В сенсі?

- У нашій компанії в язвою являюся я.

Весело сміючись, дівчата покинули крамницю, і пішли далі, цього разу виглядаючи магазин із найяскравішою вивіскою.

Незабаром шуканий об'єкт було виявлено. Різнокольорова рекламна вивіска зайняла всю вітрину. На ній показувалися кадри, зняті в різних світах, і лише напис: "всі новинки маготехнологій" залишався незмінним.

Після того як мисливці у волю налюбувалися всіма нововведеннями магічних технологій, вони купили два персональні МВМ, які в магазині обізвали незрозумілим словом, що явно має іншосвітове походження, комп'ютер. Чим відрізняється цей "звір" від звичного МВМ, дівчатам пояснити не змогли. І все-таки, сучасний комп'ютер мав значно більше можливостей, ніж класичне МВМ, та й розміри були значно меншими. За формою це була звичайна золота каблучка, а ось функціонал вражав уяву: виведення відеоінформації перед очима або на пряму в мозок; прийом команд через віртуальну клавіатуру, голос, погляд на відповідний елемент відеоінтерфейсу… Лише думки читати не вмів. Доступ до магомережі та її аналогів у технічних світах. Та й ще багато всяких наворотів.

Перед тим, як вирушити за рештою покуплк зі списку, мисливці, зайшли до корчми.

Поки вони чекали на своє замовлення, Віррая встигла надіти свій браслет з накопичувачами і трохи почаклувати над браслетом Катріни. Насамперед вона переключила на браслет живлення вже накладених на брюнетку арканів: інтерлінгви, алмазного щита, деякі сигнальні чари. Трохи подумавши блондинка додала до браслета ще два щити, і показала Катріні, як керувати ними.

- Решту потім додам, за потребою.

- І що робитимемо далі? - Запитала брюнетка, розглядаючи магічну обновку.

- Зараз поїмо, а потім, докуповуємо все необхідне, забираємо наше вухасте диво і прямуємо в Дрогар.

- Думаєш ельфи Ейлара допоможуть нам знайти шлях до Едерона?

- Не знаю, але з чогось треба починати.

***

На заїжджому дворі їх уже чекали. Високий чоловік зі слідами ранньої сивини у волоссі перегородив шлях, одразу ж, як тільки дві юні мисливиці увійшли в таверну.

- Вибачте, пані мисливиці, чи можу я з вами поговорити?

- Давайте спершу сядемо. - Відповіла блондинка, помітивши, що Аліель сиділа в таверні, і махнула рукою, запрошуючи до столу.

Чоловік підкорився простому прохання дівчат, і пішов слідом за ними. Лише коли всі сіли, він простяг свою руку одній із мисливців:

- Жоєн С'юз… - Мисливиці переглянулися, і брюнетка, потиснувши руку чоловіка, відповіла:

- Катріна Іо, це моя сестра та напарниця Віррая Адель. А це її учениця Аліель. Можете далі не продовжувати, ми вже здогадуємось, чого ви хочете від нас. Адже ви, судячи з віку, батько загиблої вчора Арінеї С'юз? – Чоловік кивнув. — Ви хочете, щоб ми знищили Звіра. - Ще один ствердний кивок з боку Жоєна. – Залишається лише з'ясувати, наскільки ця справа потрібна нам?

- Знаєш, Кать, - перервала свою напарницю білявка, - мені здається, що цей контракт може бути для нас цікавим.

- З чого ти взяла?

- Посуд сама. Якщо вірити тим чуткам, що ми чули на вулицях Воледара – Звір тероризує місто вже п'ятнадцять років. І що, за цей час його ніхто не зміг його упіймати? Невже ти віриш, що в розшуковому управлінні міста працюють повні ідіоти, які не зуміли за п'ятнадцять років навіть вийти на слід Звіра? Ні, у Звіра у місті є могутні покровителі.

- Як це?

- А ось так. Хтось із верхівки правління Воледара свідомо покриває всі "загули" тварюки, безсовісно користуючись його послугами, щоб позбутися конкурентів.

- З чого ти взяла?

- Кать, нежить не вбиває так вибірково.

- В сенсі?

- В прямому! Я тут у мережі знайшла цікаву інформацію про жертв Звіра:

Першою його жертвою стала Каріна ле Сор. І все ніби нічого, ну з'явилася невідома нежить, ну напала на випадкову жертву… Тільки боюся, що Каріна не була випадковою жертвою. Не вірю я в те, що дочка першого заступника місоуправителя могла стати випадковою жертвою невідомої нежиті, і при цьому не залишилося жодних свідків. А як же охорона, яку неодмінно приставив люблячий татко до своєї дочки? Та й сталося воно, як-то кажуть, вчасно. Якщо добре вникнути в цю історію, стає очевидним, що саме смерть пані Ле Сор перевернула всю владну структуру Воледара з ніг на голову. Вбивство сталося напередодні останнього етапу якогось конкурсу, що проводився серед найкращих студентів місцевого університету, переможець якого отримував тепленьке місцечко стажера в кабінеті містоуправителя, і, відповідно, великі перспективи на майбутнє. А тепер невелика особливість: у цей останній тур пройшли лише два студенти, добре відомий нам пан Амор Лас, нині старший слідчий, і дехто Ліар ле Онейр, нинішній містоуправитель. Якщо вірити записам того часу, що мені вдалося роздобути, мав перемогти саме пан Лас. І тут відбувається смерть пані ле Сор. І відразу ж, один із претендентів, а саме Амор Лас, бере самовідвід, кидає університет і йде в слідчі, а його противник отримує таке бажане місце стажера. Але все це ще квіточки. Буквально через тиждень після смерті Каріни, жертвою Звіра стає її батько. Відразу після цього, старий містоуправитель починає стрімко втрачати владу. Всі його прихильники, за якихось півроку стають жертвами Звіра, а в цей час пан Ле Онейр набирає все більше сил і прихильників, і з легкістю забирає кермо влади містом у свої руки.