Розділ 12

  Ввечері Соломія вимкнулася так швидко, що й не чула, коли дзвонила Міка. А вранці дуже хотілося спати, не могла розлучитися з подушкою. Після такого захопливого дня потребувала трошки розслабитися. Але, не надто довго вдалося ніжитися в ліжку. Мати постукала у двері і сказала, що пора їхати в салон краси.

   Кілька годин Соломія провела в оазисі догляду за тілом і волоссям. Виявилося, що Міка вже замовила наперед купу процедур для себе коханої, а не тільки зачіску. Тож Соломія з задоволенням віддалася у дбайливі руки професіоналів, намагаючись не думати про те, що коштує все це, як за рідну маму. Все одно оплачувати не своєю карткою, а Міки.

   Дівчині зробили пілінг майже цілого тіла, скраб, масаж, огортання з якимись живильними масками, манікюр і ще повно всього. Трохи дивні відчуття, не звикла до того, щоб стільки уваги до її персони, але... Класно.

    Двадцятирічне тіло з вдячністю відгукнулося на старанний догляд і ще більше засяяло красою і здоров’ям. Волосся стало ще блискучіше, шкіра, як персик. Ох... Те, що треба. Соломія сама себе ледве впізнала. Мабуть, ще ніколи не мала настільки чудового вигляду.

   У післяобідню пору, саме під час фести приїхав Давіде. Коли побачив свою наречену, так задоволено посміхнувся, засипав компліментами, що Соля вмить почервоніла. Ніяково поглянула.

   До слова, їй теж було на що витріщатися, коли вийшла до жениха на подвір’я, де він припаркував гарненького синього кабріолета. Сьогодні Давіде приїхав дуже елегантно вбраний. Красиві чорні брюки, світла сорочка, жилетка на широких плечах. На ногах дуже гарні туфлі з м’якої телячої шкіри.

   З іскорками в очах, з захопленням промовив:

−  О, сонечко, ти неймовірна! Моя розкішна дівчинка.

  Обійняв Соломію за талію.

−  Готова? Їдемо танцювати?  

−  Угу... — кивнула дівчина.

   Він взяв її за руку і повів до авто. Соломія страшенно хвилювалася ще зранку, відколи побачила пропущений від Міки. Але передзвонити не мала можливості. Все на людях. Не розпитала свою копію про той танець, тож не мала жодного уявлення, як все це буде, під яку пісню і взагалі. Ох... Хоч би не довелося танцювати щось швидке і складне. Вона хоч і любить музику і танці, але ніколи не відчувала себе сильною у цьому.

   По дорозі мило балакали. Хлопець розповів про свій ранок. Сказав, що перед роботою ще ганяв на своєму Дукаті. Дізналася, що в Давіде є два улюблених хобі — їзда на мотоциклах і фехтування на шпагах. Він це дуже любить і регулярно робить. Пообіцяв, що якось покаже їй, як б’ється на шпагах, ну і покатає на байку, звісно.

   Виявилося, що Міка перед тим обрала для весільного танцю швидку, запальну композицію Ooh, La, La, Chikadee. Але для Соломії це стало непосильною задачею. Як не старалася, не змогла її гарно станцювати. Постійно плутала рухи, яких вчитель вигадав спеціально для них досить багато. Не встигала за шаленим ритмом, а часом і наступала на ноги Давіде.

   Мало не згоріла від сорому. Щоки запалали, серце хотіло зовсім вистрибнути з тіла і кудись гнатися. Халепа повна! В якийсь момент, коли черговий раз розгубилася і не зробила тих рухів, які було потрібно, помітила, що наречений починає втрачати свій позитив, явно кипить всередині. Вчитель теж. До того Давіде терпляче намагався переводити все на жарт, не критикував її, але, здається, його терпець почав закінчуватися.

   Зупинився, дав знак вчителеві, щоб вимкнув музику. Трохи захекано схилився, оперся руками над колінами. Поглянув на Соломію. Та мало не провалилася під землю. Винувато опустила очі.

−  Мала, ти ж казала, що кілька років ходила на танці, така супертанцівниця. І, що? — трохи розчаровано запитав.

    Йому всі ці рухи вдавалися досить добре, Давіде пластичний, як справжній профі. І від цього Соломія почувалася ще гірше. Геть не весело, хоч пісня запальна. Просто катастрофічно! Аж сльози поривалися з очей.

   Прикусила губу, не знала куди подітися. Так соромно!

−  Вибач, я...

−  Міко, ти ж сама наполягала, щоб вибрати саме цю пісню, хоч я не дуже хотів. Пам’ятаєш?

   Ну, звісно... Пам’ятає вона... Міка ні слова про те не розповідала. От зараза! На кожному кроці якась підстава! Що ж робити?

−  Здається, я переоцінила свої можливості, — ніяково відказала. — Чи це від хвилювання в мене? Не знаю.

   Давіде втомлено посміхнувся, крутнув головою. Перекинувся кількома реченнями з вчителем, думаючи, що наречена нічого не розуміє. А Соля збагнула, про що вони розмовляли. Давіде запитав чоловіка, що робити. Той відповів, що дівчині потрібно більше часу для вивчення такого танцю. За кілька днів вона напевне не зможе належно підготуватися. Краще обрати якусь іншу, повільнішу пісню і зробити наголос на чуттєвості, ніжності, а ніж на гарячих підстрибуваннях і вихилясах.

   Кальярі молодший задумався на хвилину. А далі поглянув на Соломію і сказав:

−  Міко, є пропозиція. Давай станцюємо свій перший танець під якусь повільну, ліричну пісню. Наприклад  I Will Always Lowe You, Вітні Хюстон. Знаєш? Мені вона дуже подобається. Буде ніжно і красиво. Що скажеш?

   Дівчина знизала плечами. В думках промайнуло, що сказала б Міка. Погодитися? Але ж вона приїде перед самим весіллям і не буде мати часу перевчатися. Розсердиться через таке? Ай! Будь-що буде, головне зараз якось не провалитися. Сама винна, не попередила, вибрала пісню таку, що хіба профі зможуть під неї стрибати. Хай потім викручується, як хоче. Не маленька, не пропаде. Тим більше, якщо ходила на танці, вміє рухатися.