Жалість

1

- Привіт. - привітався чоловік на вигляд віком тридцять плюс, підходячи до молодої жінки, якій можна було би дати візуально років десь двадцять - двадцять п'ять, яка сиділа з книгою на лавочці.

- Привіт. - відповіла ця дівчина, продовжуючи читати.

- Мене звуть Павло. - продовжив цей тридцятилітній хлопець, який вже встиг вмоститися поруч з цією дівчиною на лавочці. - Ви ж не проти, що я посиджу поруч?

- Я - Аліна. - сухо промовила дівчина з книжкою. - Не проти.

- Що читаєте? - не вгамовувався Павло.

Аліна показала обкладинку.

- А... Англійська завжди потрібна. Вперше бачу, щоб дівчина читала на прогулянці. В основному всі у своїх смартфонах. А я сюди приходжу в цей парк, бо тут гуляє мій єдиний друг. Он той хлопець. Він має інвалідність з дитинства, як і я. До речі, в мене епілепсія, бувають щоденні напади, при яких я втрачаю свідомість. І лише через годину-дві починаю приходити до тями, не розуміючи, де я. Я працюю зі своїм другом на розі цієї вулиці в кафе. Прибираю там щовечора за п'ятдесят гривень на день. Враховуючи, що в мене пенсія по інвалідності дві тисячі гривень, цих моїх грошей не вистачило би на родину, якої в мене ще не має.

- Вибачте. Я ж не просто так взяла з собою книгу. Я хочу її почитати.

- Вибачте. Не буду вам заважати. - Павло встав з лавочки та попрямував до свого друга.

Tetiana Bila

Подобається

#6045 в Любовні романи
#1427 в Короткий любовний роман
#1372 в Любовне фентезі

У тексті є: перевтілення, кохання янгола до людини, кохання янгола

Відредаговано: 06.02.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись