Розділ 8

Рада у Філях — тобто в кабінеті в Етруса — проходила бурхливо, з криками й моєю біганиною під меблями. Геріус уже вкотре змінив своє рішення щодо моєї участі в цій справі.

Втомлений від нашого з Геріусом миготіння перед очима, перевертень грюкнув долонею об стіл і завив:

— Та зупиніться ви врешті-решт! Ну гаразд Геріус — він завжди був гіперактивним! Але ти, ти, Лано, ти ж справляла враження спокійної та розсудливої дівчини! Припиніть носитися кімнатою!

 — Мені можна, я їжак! — тут же вклинилася я, але притормозила біля його крісла.

Важко зітхнувши, маг теж умостився в сусіднє. Спробував згребти мене на руки, але я була напоготові й ухилилася.

Втомлено потерши скроні, Етрус продовжив:

— Тож давайте спокійно, — погляд у наш бік, — я повторюю: спокійно обговоримо цю справу. Геріусе, хочеш ти чи ні, але Лана вже у грі. Нагадую: у столиці почастішали крадіжки рідкісних тварин із метою викупу. Декого не повертали, але й мертвими не знаходили. Ми дійшли висновку, що особливо цінних істот власникам після отримання викупу не повертали, а збували на чорному ринку тим, хто бажав володіти подібними улюбленцями, але не хотів це афішувати.

— А у вас тут ще й чорний ринок рідкісних звірів є? — Звісно є. Якщо є щось рідкісне, значить, будуть і охочі отримати це не зовсім законно.

— За яких умов зникали звірі? — це вже маг вступив у гру, схоже, остаточно змирившись.

— Зазвичай звірі зникали під час якихось світських заходів, практично в натовпі. При цьому ніхто не міг згадати, коли саме вони бачили тваринку востаннє. Усі клялися, що вона от буквально п'ять хвилин тому була поруч.

Геріус замислився, а в мене виникло стійке бажання побігати кімнатою. Ну, думається мені так легше! Але довелося, зібравши волю в кулак, залишитися на місці, інакше перевертень завиє. Хоча, з іншого боку, хоч побачила б, на яку звірюку він перетворюється…

Так, як казав один знавець: якщо не знаєте, як чинити — читайте першоджерела. А в першоджерелах у нас сьогодні що? Правильно — детективні розслідування. Ех, шкода, що коли йшов серіал про «знатоків», я була маленькою і до ладу його не дивилася, та й, якщо чесно, детективами не дуже захоплювалася — так, трохи Крісті, трохи Пуаро, навіть Флемінга до кінця не дочитала… Знати б, що знадобиться — конспектувала б! Але дещо я все-таки читала, та й по телевізору деякі бойовики бачила. То що там із засланими козачками? Їх обвішували всілякими датчиками та записуючими пристроями, які за сюжетом або знаходили, або вони починали глючити й їх знову-таки знаходили… Ні, бути спійманими нам не підходить. Але з іншого боку — от поцуплять мене, і як тримати зв'язок зі своїми? Треба як слід пропрацювати цей момент. Адже мають же вони якось спілкуватися й передавати один одному повідомлення, раз існує така служба.

Поки я розмірковувала, у кімнаті запала підозріла тиша. Чоловіки уважно роздивлялися мене.

— Що? — від подиву я навіть сіла, як кіт — у позу скарбнички.

— Судячи з виразу твоєї мордочки, ти щось надумала, — Етрус явно чекав на мою ствердну відповідь.

Вирішила не розчаровувати мій ключик до пригод.

— Я ось що подумала. А як ви тримаєте зв'язок зі своїми зв'язковими, чи як ви їх там називаєте у вашій організації?

Чоловіки нерозуміюче вставилися на мене. Ой, їжачки пухнасті, ледь не спалилася!

— Етрусе, — закрутилася я біля перевертня, — ти ж перебуваєш на імператорській службі. А я проста людина, та ще й глухонімою була скільки років, я ж не знаю, як у вас служба влаштована. Ваші порядки, все це так далеко від мого звичного життя, — голос мій звучав правдиво й упевнено.

Краєм ока я побачила, як розслабився Геріус. Що там говорили про Штірліца та його безпосередню близькість до провалу? Я продовжила гнути свою лінію:

— Так от, я подумала, що якщо є організація, значить, є її внутрішній поділ на відділи. А між ними має бути зв'язок.

— Є, звісно — магопошта, як у всіх, — протягнув Етрус.

— Це зрозуміло, — викручувалася я. — А от припустімо, ви розслідуєте злочин і в банду засилаєте свого агента — може таке бути на вашій службі?

— А ти точно про нашу службу нічого не знаєш? — примружився Етрус.

— Бачиш ні, — продовжувала крутити далі, — все моє спілкування обмежувалося рідними та книжками, може, десь і прочитала. Я багато читала, можливо, й промайнуло щось про вашу службу.

— Все одно ти якась дивна дівчина, — уперся перевертень.

— А ти з багатьма людськими дівчатами спілкувався, і скільки серед них було глухонімих? — рикнула я і потупала ближче до Геріуса.

Маг підхопив мене на руки і, вмостивши у себе на колінах, заспокійливо почухав мені за вушком. Цікаво, а їжаки муркають від задоволення?

— Етрусе, друже, ти зі зі своєю службою зовсім підозрілим став. А от Лана права. Ми плануємо, що її викрадуть, а про зв'язок із нею не подумали.

— Не викрадуть, а спробують викрасти!

— Я теж сподіваюся, що тільки спробують, але наполягаю й на запасному варіанті — якщо твоя доблесна служба її проґавить.

— Це Нідан проґавить? — фиркнув Етрус.