Ненавиджу похмілля. Ввечері завжди так добре, а потім зранку хочеться вмерти. Особливо якщо це буває не дуже часто. Це ж треба було таке, три роки не пив нічого міцнішого за пиво, варто було лише на один день розслабитися, і все — прокинувся зранку з незнайомою дівчиною у своїй квартирі. Ось такого я точно не очікував. Ні, це не означає, що я беріг себе для однієї, і в мене ставалися інтрижки. Але вони завжди були на тверезу голову. А сьогодні щось сталося зі мною дивне. На щастя сьогодні в мене був вихідний, і я б провів його відходячи від бурхливої ночі, або готуючись до іспитів на юридичному факультеті, проте не вийде. Подзвонив мій брат та повідомив, що заїде до мене в гості аби поговорити. Ну що ж, тоді нехай буде так.
Довелося швидко приводити себе до ладу, адже Джейк не має бачити в якому я стані. Він занадто добре пам'ятав, як я відходив тоді. І саме він мене й витягав з такого стану. А якщо ще й дізнається про наслідки такого весело вечора... Але думки постійно поверталися до минулої ночі. Ця дівчина, Аніка, мене одразу ж привабила. Не лише зовнішністю, щось в ній було таке, що змушувало хотіти познайомитися. І в іншому випадку я б навіть не підійшов до такої, але цього разу замість мене діяв алкоголь. Мені пощастило, вона провела зі мною ніч. Хоча це досить сумнівне везіння. Варто просто забути про це і більше ніколи не повертатися до спогадів тієї ночі. Тим паче я і так майже нічого не пам'ятаю.
А зараз варто повертатися до свого звичного життя. Я сам обрав цей самітницький спосіб. Особливо після того випадку, коли я тільки прийшов на роботу в поліцію. Мені вдалося поступити на юридичний, проте на платній основі. Це був єдиний вихід, аби моя мрія нарешті здійснилася, адже в брата я би грошей не взяв. Тому треба було якось заробляти на навчання. Сам винен, адже я покинув університет заради дівчини, коли мав таку можливість. Та робота в поліції принесла з собою не лише гроші, а ще й жахливу помилку, провину за яку я буду відчувати все своє життя. В той фатальний день я просто злякався. І нехай пройшло вже досить багато часу, картина і досі стоїть перед моїми очима.
Але зараз досить про це. Я маю нормально виглядати, аби брат нічого не запідозрив. Не вистачало мені ще з ним посваритися. А значить потрібно поспішити. Тому, випивши таблетку аспірину, я прийнявся прибирати у квартирі...
#3821 в Сучасна проза
#10290 в Любовні романи
#4023 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 22.03.2021