Коли я пішов далі, я побачив двері які вели куди подалі з цієї кімнати. Коли я їх відкрив, моєму зору відкрилося приміщення, яке більше було схоже на комірчину, де я знайшов ще декілька тіл, точніше розчленованих тіл. Кажуть, у кожної родини є свої скелети в шафах. Моя ж пішла далі — вона тримає трупи в комірчинах. Мене зараз цікавить тільки одне. Що тут в біса коїться?! Чому в маєтку моєї родини, стільки трупів? Що тут такого відбувалося?
Раптом я почув голос:
-Що думав втечеш не виконавши того чого обіцяв? Я ж казав, я стежу.
Коли я обернувся нікого вже не було як я почув знову:
-Ти надто повільний.
Я знову обернувся, і побачив ту саму постать в чорному плащі з каптуром аж на самі очі, і я не придумав нічого кращого як спитати:
-Хто ти?
-Дурний хлопчисько, я Кривавий Барон!
-Навіщо я Вам? Запитав я.
-Ти єдиний хто може розв’язати таємниці своєї родини і вбиство моєї коханої дівчини яку ти бачив, це твоя тітка.
Довгоочікуване продовження любі друзі!