Глава 5(2)

Грип.. Для нас звичайних людей це проста хвороба, яку ми не будемо близько до уваги. В порівняні з раком, СНІДом, туберкульозом це просто ніщо. Від неї не вмирають масово люди, вона для нас не небезпечна. А ось для ізольованої нації на іншій планеті, яка ніколи не зіткалася з звичними для нас хворобами — це смертельна небезпека.

Так у Юли був грип. Було два припущення. Перше, що підчипив він його на річці, але мені було важко це уявити, і друге, що прямо на перегонах і іза стресу вона в нього розвинулася швидко. 

Мама Юли чудь би не скандал влаштувала. І хотіла була забрати в рідне місто, але лікарі наказали на Дрейнкорн. Юлу забрали ще ввечері, а нам показали випити протигрибкове. Це були дрейнські ліки і на щастя мені не прийшлось його пити — виглядали вони не апетитно, адже я дід Степан звичайнісінькі люди і для нас грип не такий страшний.

На наступний день настрій в мене був не дуже, було жалко хлопця. В мене була думка що це я його заразила, але вона швидко зникла, через Лілі, яка промивала мізки, що це просто нещасний випадок і я до нього не причасна.

Поснідавши я пішла приводити в порядок Флору, а Лілі залишилася в дома прибирати, так як Бабуся Лінда і дід Степан поїхали в село, чи то до моїх батьків, яким не вийшло бути на перегонах, чи то до когось ще, але будуть в дома вони лише після обіду.

Юли на фермі не буде тиждень, а то і більше. Цей час я вирішила скоротити в селі. Батьки давно запрошували мене додому, а ще вони мають взяти в оренду будинок і жити там до кінця літа. Але зараз вони все ще живуть у тітки Зіли.

Домовившись з мамою на яку годину краще приїхати я відклала браслет телефон і спершись об заборчик на ганку поринула в думки.

– Ну Лілі! Я думала зовсім про інше... – накинулася я словесно на дівчину.

 – Ліано? – звернулася до мене дівчина коли ми заспокоїлися і перестали шуткувати.

  – Так.

 – А в тебе є подруга? Ну краща, подруга?– трохи сором'язливо запитала вона.

– Як сказати, кращої ніколи не було... – я похила голову і додала – якщо чесно то ви перші дрейни, що не тікаєте зі страхом в очах перед мною....