Глава 3(2)

Я знайшла Юлу і Нуку на арені де останній тренувався з Принцем до весняних перегонів з перешкодами. Зловила момент коли Юла був один і запиталася:

– Юл? А можна запитати? 

– Так...?

– А що означали ті слова на дрейнській? 

  – Ну скажем тако, я спеціально сказав на дрейнській, щоб ти незрозуміла, – з цими словами він розвернувся і пішов до Нуки на інший кінець арени, щось вирішувати.

Я шукала Лілі повторюючи собі під ніс ті слова, щоб не забути, але врешті решт забула. Таки знайшла свою подружку, вони з Аланом годували ручного єнота – Борю. 

– Що ти там говориш Ліан? – сказала до мене Лілі.

– А де Нука? – не дав мені сказати слово Алан.

 – На арені з Юлою. – я зупинилася і перепитала в Лілі – Юлою, правильно так?– вона мені кивнула. 

– ну то що ти там говориш?

– Та мене просто Юла назвав Мудмуазель і я не розумію що це точно означає. 

 – ''Мудмуазел'' на дрейнській дослівно переводиться, як ''дівчинка'' чи ''дівчина'' тільки в більш ласкавому форматі, – вона зупинилася, ніби згадувала – так звертаються до колег, однокласників, далеких сестер ну і до друзів. Короче це означає, що ти для нього не зовсім друг чи знайома. Якщо я правильно пам'ятаю, то це фраза для підкату, я то непам'ятаю її дослівно, але в мене десь є записано. Ходім покажу. – вона обійшла мене, а після потягнула за руку до будинку в нашу розділену кімнату.

 – Йоя, а куди це наші козочки скачуть? – голосно запитав Нука в Алана, так щоб ми почули, а він лише знизив плечима. 

В будинку ми зіткнулися з Юлою, який вчергове збирався до репетитора з української. Лілі йому підозріло посміхнулася, через що він почервонів і зніяковів. Можливо до нього дійшло що я взнаю переклад тих слів.

Ми зайшли в кімнату до Лілін і вона почала перебирати блокноти на поличці. 

– Ось знайшла! – скрикнула вона і тримала в руках товстий блокнот на пружині з сакурою на обложці. Вона трішки погортала і зачитала трохи з французьким акуентом – ''Мудмуазел, а куб ла велья?'' — це фраза призначена для підкату хлопців для дівчат. Вперше з'явилася у історичному романі ''Дрейн по ту сторону Дерева*''. Перекладається як ''Дівчинко, чи я вам не байдужий?''. – останні слова Лілі були змішані зі сміхом. Поки вона трималася за живіт і лопала на офісному кріслі, я червоніла тримаючи лице руками.

  – А якщо він це Нуці розповість, а той ще комусь і... Це кінець! – пронила я лягаючи на ліжко. 

   – Не розповість, не хвилюйся. Доречі, якщо просто звертатися ''Мудмуазел'' то це не страшно. Так навіть мій дядько до твоєї мами звертався – вона підсіла до мене і старалася перестати сміятися з мого вигляду – ходімо краще до нової кобилкі, їй потрібно ім'я дати.