4

І нащо поцілував? Про що думав? Та скоріше не думав. Міра готувала каву й не дивилась на мене. Вона тільки щільніше куталась у свій рожевий пухнастий халат. Я збрешу, якщо скажу, що цілунок не сподобався. Ну хоч вона замовкла. Мене тішило, що дівчина відповіла мене, що пригорнулась до моїх грудей. Така гарна, домашня й м'яка. Раптовий дзвін вивів мене з моїх думок, та воно й найкраще. Просто давно жінки не було. З моєю так званою роботою відносини не заведеш.

Перед мною стояла чашка з кавою. Чорна, без цукру - вона запам'ятала. Кава була смачна. Я мовчав, Міра теж. Подивився на неї, темне волосся буде що вологим і вільно спадало на плечі, сині очі не дивились на мене. Міра була гарна, хоч я любив дівчат більш високих. Але маленький зріст й статура складала образ маленької феї. Коли це я почав думати про фей, що взагалі за маячня. Міра таки подивилась на мене.

— Я ж нічого про тебе не знаю.

— Ну я Антон і не алкоголік - пошуткував, але вона залишалась серйозною.

Я ще відпив кави й важко зітхнув.

— Мені 32, створюю комп'ютерні ігри та поки що вигідно інвестую. А у вільний час ловлю монстрів і вбиваю їх, подорожую по всій країні. Не люблю солодке та рибу.

Міра дивилась на мене своїми великими очима здивовано.

— А родина? - тихо спитала дівчина.

— В мене немає постійної дівчини, якщо ти про це, а інше тобі й не треба.

Я допив каву й встав зі стільця даючи зрозуміти, що розмову закінчено.

— Я перевдягнусь й підемо - і дівчина вибігла до кімнати.

Може вибачитись, вона ж справді не винна, що так сталось. Я вже й не пам'ятаю коли просто пив каву з кимось. Окрім Старого та декількох колег й не має спілкування. Таки треба вибачитись, в неї ж і так стрес, а тут ще я. Зібравшись з духом попрямував до кімнати. Раптом у двері подзвонили. Міра вилетіла в одному халаті до дверей. Я пішов за нею.

На порозі стояв хлопець. Він мені не сподобався. Стояв й широко посміхався дівчині, відтіснивши її від дверей зайшов до коридору.

— Ну сонечко, ти чого не відповідаєш?

— Телефон розбила та й не бачу сенсу, Вадим в нас нічого не буде - вона склала руки на грудях й відійшла на пару кроків назад від незваного гостя.

— Ти мене вчора зневажила перед друзями, а тепер у тебе у квартирі якийсь лівий мужик, сонечко ти мене розчаровуєш.

— Я бачила переписку - сказала серйозно Міра. Я бачив, як вона напружена, я бачив як їй не комфортно, я бачив її бажання втекти від нього, як надалі.

Вадим почав видавати якусь полеміку про кохання з першого погляду. А зрозумів три речі. Ну по перше я їй подобався, зі мною вона була спокійна й розслаблена, по друге, як би я не намагався не лізти - в мене не вийде. Ну а виходячи з другого пункту - по третє, вона подобалась мені. Слухати йолопа я більше не хотів.

— Закінчуй вже, зараз засну від твоїх казок. Бачиш, Міра не хоче з тобою зустрічатися. Тим паче вона вже зайнята й ти нам заважаєш.

Після моїх слів Вадим змінився в обличчі. Він знов окинув поглядом дівчину й потім, що вона тільки в халаті. Я бачив злість й образу, яка проступала.

— От шльондра - виплюнув він.

Ну все, край. Зазвичай бійки у фільмах тривають ну хвилин по десять. А от в житті все вирішують перші секунду. Вадим був настільки впевнений у собі, що не очікував від мене дій. Пару точних ударів й Вадим вилетів з квартири Міри. Я мовчки зачинив двері й обернувся до дівчини. Її великі сині очі стали ще більшими. Вона застигла, аж рота розкрила.

Я не став чекати й скористався цим. Міра відповіла мені на поцілунок. Вчепилась у мою футболку. Її цілунок і ці очі.

Я на автоматі підхопив Міру й відніс до кімнати. Речі полетіли в різні сторони. Може й треба було там на побачення сходити, але дах зірвало. А дівчина відповідала мені взаємністю. Думати вирішив потім, головне на разі вона в моїх руках.