Ілля
Я був у захваті від неї постійно. Дививсь, як мило червоніла , коли була розлючена . Чесала шию, як знову відчувала тривогу. Усе б відав аби сидіти з нею поруч . Чути ніжний голос .Володіти її думками . Але, гірке , противне але ......
Коли тільки вчув що мій друг пішов до активних дій . Наче збожеволів ніщо більше не зміг з собою зробити. Лють розпирала і просилась на зовні. Вирішив натовкти писок. Настя увірвалась як смерч і кидала в нас усе. Та коли пішла з ним. То приріс до землі.
Я навчу тебе слухати свого господаря! Даремно зробила неправильний вибір . Христина , грала дурепу, постійно ходила за мною. Що їй не йметься.
Валився в палатку до ангелочка . Таке заспане сонце. Мило мружила очі. Я кипів від її близькості. Та напевно від стресу, заснула швидко. Я милувався нею . Як те кошеня, згорнулась клубком. Сопіла , і мружила повіки . Такі різні емоції в сні відчуває і сміх і страх.
Утішив , вже і кошмар снився. Від її реакції хотілося стрибати і кричати водночас!
Міцно пригорталась , наче я єдина надія на порятунок, та казка не довга. Зрозуміла хто з нею , швидко відштовхнула.
Вирішив кинути свою групу і піти до мого ангелочка. Я теж маю діяти поки не пізно. Натиснув на Юлю і ми помінялись.
Спочатку думав спуск буде нудним . Проте мені вдалося ,виловити її, і знову Настя здивула перемир'я, ха! Розмріялась..Я не з тих людей, з якими можна домовитись. Нехай собі так думає..
На сон знав що спальник забрала Ю. Вийшов на виручку. Та щось під вечір Христина напідпитку ввійшла до гурту . Схопила за руку і :
- Ходи поговоримо.
Я вийшов з нею, так і вона в настув лізе цілуватись. Стримав за плечі.
Я : - Ти п'яна? Що робиш?
Х: - Ну що Ти. Я ж твоя не говорити так до мене.
Я : - Е стапе, ти що собі надумала ми не па-ра!
Останнє слово по складах сказав щоб дійшло .
Та вона як у трансі. Головою хитає і сміється.
Х : - Ти чого, невже не Я тобі нікраплі не подобаюсь?
Думаю краще її жорстко відшити, то якась надоїдлива стала.
Я : Ти як п'явка, присосалась до мене! Від- ва - ли!
Вона з жахом оглянула кудись. І відступила . Ну решеті подумав я.
Та все ж, для контролю, став наглядати, щоб не вчудила чого. Ті пустоголові, вбють любов в голову, де і натяку не було.
І тут почув заворуху. Христина як фурія летіла на мою Настю. Геть вже клепку втратила. Відволік її щоб Ангелик перепочив. Розмовляв коротко і по факту:
Я: - Ще раз наближешся до Неї. І моєю собакою станеш Ти!
Стис добряче руку . Щоб відчула мою лють.
Вона налякалась, але лиш кивнула.
Заволік до палатки і кинув .
Поблукав трохи , попив чаю і узрів свою дівчинку.
Закортіло зустріти з нею світанок. Мене думки водили в жах . Як тепер усе розрулити... Стояв і вдих уже такий рідний запах . Зловив цю крихітну ручку. Вона чарівна як сонце і така палка як його тепло.
Потішив своє Его дивлячись як відбиває Ромки залицяння і рве останні ниті. Наказав щоб прибралась, бо хотів що миті бути з нею . Милуватись , уявляти себе з нею в парі .Знаю як по дурному чиню. Але що ж вдієш . От такий ненормальний Я .
Коли усі реготали над фільмом , моя дівчинка плакала. Ранима , переживає історію через себе. Може теж відчувала подібне . Незнаю .О що ж це таке . Ну чому вона така ? Я більше не зможу без неї. Сказав цитату з книги. І у голові моїй крутились слова пісні:
Бо без неї ніяк .
Бо без неї ніяк.
Бо без Ніяк не треба.
Вона в його очах намалювала світ!