Омріяна вона.

 Ілля

 Ватра вийшла сумбурна, спочатку поговорити хотів. Та все пішло не туди. Вона завдала словесного болю. Я не стримався. Завдав фізичного болю. Голос в неї такий чарівний і ангельський. Коли вона заспівала усі замовкли . Насолоджуючись. Я не зміг ні на кого більше дивитись.

 Та подруга Елька не давала спокою,своїми ревнощами. Все їй не так. Дістала. Ну я і послав. Та ж не знав що нап'ється. Ще потім розгрібав за її п'яну мордаху. Як почув що моєму ангелику ніде спати. Звеселів. Прийшов посед ночі . І ніжно ,обережно, наче з хрусталю . Обціловував. Така приємна і мила. Годинку провів з нею. Та втік , бо ще б трохи поруч  і би змінив свої плани помсти. Цього дозволити не міг. Зігнавши цю оману із голови...

 На вечірці теж було весело. Спочатку перечила. Та як тільки залишились у двох. Надіслала повітряний поцілунок. Вже хотів відкритись їй. Але діти забігли в зал. Танці дратували. Христина покликала, так я на зло пішов. Висіла наче я її власність.

 Як побачив що Рома запросив мого Ангелика на танець. Озвірів. Та хто ти такий! Вона моя і крапка. 

 Друг не нерозумів що робить . Вирішив пояснити , натякнути. Бачу помінялися сторони. Він закохується . Я відчув удар під дих. Вибив все повітря. Я ж не відставав ,теж добряче натовк. Викинув усю злість. Так після того покарання, поговорили. І вирішили щоб сама обирала. Звісно вибір був без вибору. Не дозволю нікому бути біля неї. Це моя жертва і насолода водночас.

Настя виглядала заляканою після моїх погроз. І одразу на наступний день, вирішив Юльку підбити . Щоб контролювала процес. Дивно , дівчина відмовилась . Що це ангелик усіх зачарував. Дивовижно.

І її припугнув для виду. Звісно Юльки шури-мури з Вожатим не збирався розповідати. Так для виду серйозного. Дівчина помінялась в обличчі. Налякало..

Не одного мене це бентежить. 

 Після розмов гуляв і збирався з думками. Чому все так. Чому Вона така гарна і далека. Я ніколи не зможу доторкнутись , погладити, милуватись і веселити ... 

  Набравши жалю і спраги. Валився до неї. На ноги сів. Так скрикнула , чуть не заглушила .Нагадав погрозу. Обізвала ,насмішкувато. Злий і немоглий. Знову поцілував і так смішно відбивалась .  Як голубка у руках. Встиг надихатись її аромату. Пахла квітами.

 Вибіг , знову не задоволений собою. Як така мала дівчинка, має стільки впливу. Це лякає. І обтяжує мене.

 Друг повідомив що сьогодні на стадіоні буде відкриватись їй у почуттях. Без діла не сидів. Взяв велик. Накинув чорну кофту з капішоном. І що є духу мчав розсікаючи усе. От і дружбі кінець . 

 Вона не впізнала. Та він усе зрозумів. Напевно саме почав розмову . От і добре. Наберися терпіння бро. Ще встигнеш. Я так легко не відам своє.

 За ніч знайшов листок з групами . І домовився з Вадимом . Щоб допомагав Насті під час походу. Вона 100%  ніколи не ходила. Йдучи розмірковував поведінку. Треба згладити кути. Назбирав цілий букет гірських квітів. Обов'язково передам через того пацана. Від нього візьме. Так як побачив її , божеволів що не з нею. Тяжко і гірко. Маленька вивихнула ногу. Вадим все доповів. Я пошукав мазь . Пішов надавати установи, чи не вперше злякався  за неї. Як би  Вона знала . Що діється зі мною. Хоча сам не маю уявлення. 

Так влипнути міг тільки Я . Настя поруч і так далеко від мене. Це нестерпно.  Така Омріяна вона.