Талісман

 Анастасія

   Оговталася на лікарняному ліжку. Медсестра сиділа поруч , вводячи прозапальні ліки. Голова нещадно боліла. Горіло усе тіло. Таки поспішила з висновками про одужання. Стан стабілізувався після обіду. 

   До палати увійшла Олена Сергіївна.

  - Доброго дня! Як Ти себе почуваєш?

Сказала з жалем до мене. 

   - Та вже краще, дякую. А хто мене сюди приніс?

Жінка виглядала стурбованою.

   - Ілля. Ти не пам'ятаєш?

  Я була здивована , адже як??  Щось мені не вірилось у Його співчуття до мене. 

     - Ні , тільки сильний біль.

    - Це від температури. Самолікування шкідливе. Потрібно було одразу звернутися за допомогою. Денис вже отримав догану від мого імені. Ще один такий випадок , і позбудеться місця роботи.

     - Не треба так категорично , Він невинен. Це Я попросила щоб нікому нічого не повідомляв. Нехотіла зайвої тривоги.

    - Це не обговорюється! Повідомляти про такі випадки Його прямий обов'язок. Вже пізно думати про таке, Я сповістила  Твоїм батькам. 

     - Дякую. ( Сухо промовила Я).

   - Зрозумій , ( почала жінка ніжним голосом) допоки Ти тут відповідальність за Тебе на Мені.

Я відвела очі. Бо чудово розуміла що говорити з цією жінкою марна справа . Вона буде до останнього захищати свого Синочка. Впринципі як кожна мати .

    Жінка попрощалися. Я розглядала палату. Побачила плакат з різними фотографіями діток. На цих фото: декотрі відверто плакали, де'які посміхались . Було багато з переломами . І царапинами. Тут справжня історія. Подумала Я.

    Медсестра прийшла вже в котре міряти температуру.

Впевнившись що стан мій покращується. Виписала цілий лист таблеток. Це вже добре, що не уколів. Заграв мій мобільний. Я одразу підняла слухавку:

 --- Так мам, все добре. Непереживай . Звичайна застуда. Ні тобі не треба приїжджати. Так Я впораюсь .Поїла. Буду дзвонити.  І Я Тебе. Па.

  Звернулась до медсестри - Який у Вас класний плат.

  - Так , це  ідея Олени Сергіївни. Щоб зберегти на пам'ять. Вона завжди каже що:

 - Сильними люди не народжуються , ними стають!

От і виховала аж занадто сильно хлопця. Вона продовжила:

   - Добре харчуйся , приймай ліки що вказані. До завтра будеш бігати на стадіоні з усіма. А зараз йди у свою кімнату відпочивай і набирайся сили. Ввечерю тобі принесуть. 

Я вийшла з палати . Швидко  зайшла на другий поверх. Відчинила двері. З думкою що нарешті не буду хвилюватися про зустріч з Ним. Хоч трохи спокою . 

   Але як увійшла  стояла як вкопана. На моїм столику стояла красива червона троянда і кулон з Ангелом. Записки не було. Який він гарний. Хай там як, це буде мій Талісман. Не думаю що подарунок від нього , Його ненависть до мене врази сильніша за якість інші почуття. 

   Хто б це  не був , він має смак. І мені дуже подобається. Сподіваюся Він захисть мене від лютого хлопця. Котрий вже зайняв у моїй голові всі думки...