Знайомство

Якби я знала що мене чекає там. Звісно що б не поїхала. 

Мама моя , дуже переживала ,через те,  що я не  товариська і маю небагато друзів. Тай впихнула мене ( свою єдину дочку) в те пекло. Я з дитинства була дуже замкнутою і не говіркою. У неї ж усе навпаки . Мамуська моя- вогняна красуня, руде волосся, струнка фігура, великі виразні очі. А Я її протилежність повна.Блондинка з сірими очима і з гудорлявою фігурою.Так щей з брекетами. Звати до речі Анастасія.

Проте більше Настя подобається.Літні канікули лише розпочались а мене вже в табір здали. Аж сльозу пустила. Насправді не все так страшно, ну подумаєш побуду тут місяць максимум, і додому. Але не так сталось як хотілося.Ма сказала що їде до подруги на роботу і до мене:

-Ну Анастасія ти вже доросла , я мушу заробити гроші. Попереду школа. Багато витрат.Сама знаєш як ми живемо.!

  І все як холодною рибою по лиці. Я зрозуміла що моє перебування тут буде довгим .

Коли забрала свої речі, на сходах вже чекала директорка закладу і ще якийсь хлопчик. Я підійшла привіталась.

Цей хлопець уважно глянув і зкривися так наче лимона з'їв!

Мовчки протягнув руку. Я подала свою .

Він гидливо відкинув:

 - Ти що дурна, валізу давай!

Я стояла в ступорі. Коли відійшла. Він ще погрозливіше додав:

-Здається і тормознута , чого вилупила очі ! Вали за мною. Будеш моїм псом.. ахах.

Він реготав голосно , я в ту мить ледь стрималась щоб не заплакати ,ще ніколи ніхто так до мене не говорив.

Директорка мило усміхнулась наче нічого не чула. Це вже потім ,я зрозуміла що це Його мати і слова ні для нього не існує!