Глава 10

Антон зателефонував і сказав, що у вівторок ми знову підемо до "Бровею." Особливо підкреслив, що заради мене мажори збираються в клубі у будній день, підлаштовуючись під мій графік роботи. Посміявся з їхніх старань.
 — У них немає жодних шансів, так? — все ж таки висловив він свій ревнивий неспокій. — Моя Булочка не розтанула від їхньої уваги?
 - Ні.
Я, якщо чесно, відчувала навіть якесь розчарування. Якось скромно мене домагалися. Я налаштувалася на справжню битву, думала мені щодня дошкуляти будуть, мало не переслідувати, а за фактом вийшов пшик. Від одного дзвінок та по візиту від двох інших. І на цьому все.
Антон щодня цікавився чи з'являвся у булочній Валевський, але його все не було.

Якщо він і є Блакитний тигр, то я була в курсі, чим він зайнятий. Окупує мою гру. Що не забігу на секунду до неї – він увесь час там. Він взагалі спить? Цілий день витратила на спроби погратись без нього.
Нарешті, ближче до першої години ночі, я спіймала момент коли він був офлайн. Його Тигреня бігало в режимі патрулювання, охороняючи кордон території клану, що розрослася, від можливих загарбників. Та, хто зважиться на нього спокуситися з його скилами й втратою в мільйон за один удар?!
Відправивши свого Їжачка виконувати щоденні завдання, я залізла в чат, перевірити, про що без мене спілкувалися сокланівці.
Блакитний тигр активно листувався з Бобром та іншими. В основному вони обговорювали розвиток клану, домовлялися про час нових спільних рейдів. Ще Блакитний тигр скинув у чат список промокодів на будь-які ігрові плюшки. Промені, смарагди - всередині ігрову валюту. Всі, хто був в онлайні, в цей час з радістю розхопили дармові подарунки.
Я застогнала від досади. Він як знущається! Як мститься за те, що я викинула його із друзів. Всім дісталося, крім мого Їжачка.
Читаючи далі чат я натрапила на щось цікаве.
 Бобер: ми тут не діти. Хтось після роботи грає, хтось від нудьги на пенсії. Тобі скільки?
 Блакитний тигр: я ще студент.
 Бобер: Звідки у студента стільки бабла? Я боюся навіть рахувати скільки ти влив. На річний бюджет бідної африканської країни вистачить.
 Блакитний тигр: довелося трохи витратитись.
 Бобер: Ти мільйонер?
 Блакитний тигр: Начебто того.
 Бобер: одружений? У мене племінниця шукає собі за нареченим мільйонера (підморгуючий смайлик)
 Блакитний тигр: Ні, але скоро одружуся.

Руки самі по собі опустилися.
Нічого не розумію. Це точно Валевський? Той самий самець, що на стоянці біля гуртожитку в машині займався сексом? Той самий, що шкодував, що не може міняти дівчат щодня? Ні, це точно не він. Він не може бути!
Новий похід у "Бродвей" перестав здаватися таким нудним.
Вперше мене роздирала така сильна цікавість. До мурашок. Не у грі, а у реальному житті.
Та хто ж він такий, зрештою?
І ще. Чому я не розповіла Антону про Блакитного тигра?

Антон тепер мав свою перепустку у віп-зону.
 - Булочка, я не ідіот, щоб вірити кожному їхньому слову, - казав мені Антон, коли ми наближалися до "Бродвею". — Я просто вдаю, що тупий, що повівся на їхні байки. Ось це їх усі - я незайманий та іншу нісенітницю, про відмову від спадщини заради членства в клубі. Вони хочуть тебе в мене забрати. Я жебрак вискочка в їхніх очах, якому не належить мати поруч з собою таку дівчину, як ти, — Антон наблизив до мене обличчя, торкнувся губами куточка моїх губ. — Але ж ми їхній хитрий план розкусили, — усміхнувся.
Від серця відлягло! Мого Антона не провести якимось мажорам.
 — Ми знаємо, чого вони хочуть, але вони не знають, чого хочемо ми, — вів далі він. — А ми хочемо бути разом і обдурити цих сволот, правда?
 — Ти казав, що хочеш отримати гранд на розвиток бізнесу, — зауважила я, насупившись. Мені його слова про "обдурити" зовсім не сподобалися. Неправильно це якось.
 — Так це те саме, Пиріжок.
Ми вже наближалися до стоянки біля нічного клубу. Сьогодні було припарковано набагато менше машин, ніж минулого разу. Мій погляд випадково впав на яскраво-червоний спорткар у низці дорогих авто.
Я задумливо покусала губу.
 — Реклама булочної від Макса Ілліна принесла татові відмінний виторг, — сказала я, — він для нас дуже постарався. Хоча міг цього не робити. І ще Оля мені розповіла про нього. Вона часто з ним працювала та знає його особисто. Каже, що ніколи не чула, щоб він знімався у порно. У нього навіть оголених фотографій немає. Його стеля – це голий торс. Може, ти щось про нього не так зрозумів і Макс не такий поганий? Самозакоханий нарцис, але не шльондр.
 — Ти забула, як він сам себе називав Казановою? Як хвалився своїми шанувальницями, думаєш він з ними не спить? Намовляє себе? Булочка, йому вистачило одного доброго діла, щоб ти змінила про нього свою думку?! Я в тобі розчарований. Як легко тебе, виявляється обдурити. Вже запала на нього?
 — Нічого не запала! - обурилася я, - просто мені здалося що...
 — Саме так, тобі здалося! - розсердився Антон. — Вони ненаситні тварюки, що маскуються під звичайних людей. Якби Іллін був чесним славним хлопцем, став би він так тісно спілкуватися з такою мерзотою, як Валевський? Булочка, ну напруж мозок і подумай. Він вдає перед тобою, спокушає так. Ти ж, ніби казала, що зрозуміла їхній план.
 — Але ти теж хочеш товаришувати з Валевським, — нагадала я йому.
 - Це все для бізнесу. Він мене за людину не вважає, то з якого переляку, я маю прагнути стати йому справжнім другом? Їх усіх! Стільки принижень від них натерпівся за цей час. Дозволили звернути на мене свою царську увагу лише тоді, коли я їм тебе показав. Ненавиджу, виродків!
 — Я ж не про всіх говорю. Мені здалося, що Макс не такий, як інші.
 - Ти помиляєшся, - відрізав Антон.