Глава 8

Як добре, що завтра маю другу зміну. Можна грати до глибокої ночі, піднімаючи свого персонажа рівень.
Оскільки мій комп'ютер залишився у тата, то доводилося задовольнятися мобільною версією моєї улюбленої гри.
Ігри моя пристрасть. Занурюючись у віртуальний світ, я почувала себе розумною, кмітливою, ставала лідером.
На самому початку, коли я жила на утриманні батька, мій клан налічував сімдесят гравців. Я з легкістю витрачала реальні гроші на покупку досвіду, артефактів та інших приємних речей. Мій клан займав провідні позиції на сервері, а мій ігровий персонаж носив над мультяшною головою корону.
 Але моє царювання тривало недовго. Без грошей із категорії топових гравців я скотилася на середину рейтингу. Мої сокланівці, побачивши, що їхнього лідера розносять вщент інші сильні гравці, покинули мій клан. Як щури втекли до сусідньої спілки. Ненавиджу зрадників! Із сімдесяти гравців зі мною залишилися чотирнадцять. Найвірніші та ті, хто не вливає гроші в гру.
Рейтинг мого клану падав дедалі нижче, але ми з хлопцями не здавалися. Билися за кожну ділянку карти, яку раніше займав наш клан. За рік розмір нашої території, що займав раніше більш ніж половину карти, скоротився до маленької цятки в кутку. Останній притулок, родове гніздо клану потрібно було зберегти за всяку ціну. Втратимо його і більше на цьому сервері робити нічого.

 Гра проходила у фентезі у світі. Мій персонаж - бойовий їжачок бігав лісом із сокирою на перевагу, рубаючи дрібних монстриків і попутно збираючи ресурси. А онлайн було багато народу. Принагідно, доводилося тікати й від мисливців на мого їжака. На бічній панелі висів ігровий чат. Краєм ока я поглядала про що листуються мої сокланівці. Іноді вставляла свої реакції у вигляді смайлів на їхню балаканину. А потім мені написали.
 Бобер: Лідер заглянь у спільний чат.
 Їжачок: А що там?
 Бобер: Новий гравець зайшов на сервер Там за нього боротьба між топами точиться. Кинь йому запрошення до нас.
 Їжачок: А чого така боротьба? Кому нуб потрібний.
 Бобер: Він свої скіли скинув у спільний чат. Хлопець монстр. Максимальний рівень. Єбанутий донатер.
 Їжачок: Він до BRB піде, однозначно. Вони перші ж у рейтингу.
 Рись: Там половина наших колишніх. Треба поєднатися з кимось, щоб опустити зрадників.
 Сова: З ким? Якщо всі залишки по серверу зберемо, вони нас все одно винесуть. Нам донатери у клані потрібні.
 Бобер: Його нік Блакитний тигр. Він ще думає. Лідер швидше

.
Мій клан загинався, на ладан дихав. До біса гордість!
З внутрішньокланового чату я перейшла в загальний сервер. Там діялася вакханалія. Глави кланів навперебій розсилали свої запрошення. І від своїх ніків писали повідомлення, закликаючи, розписуючи всі принади гри з топовим союзом. Під кожним Блакитний тигр ввічливо відповідав, що подумає.
Отримати такого гравця у свій клан це одразу скакнути вгору у рейтингу та отримувати більш цінні нагороди наприкінці кожного тижня.
Була не була!
Рамочка із запрошенням від мого клану ЄВТ (їжачки в тумані) з'явилася в загальному чаті.
По екрану побіг інформаційний рядок, сповіщаючи сервер: "Гравець Блакитний тигр вступив у клан ЄВТ"
Отак одразу, моргнути не встигла. Наче тільки мого запрошення і чекав.
Я на хвилину зависла, не в змозі повірити в те, що сталося.
Внутрішньоклановий чат замайорів повідомленнями. Усі вітали нового бійця.
Я повернулася на карту, до нашого кланового гнізда.
Усі зібралися довкола Блакитного тигра. Симпатичне тигреня стояло в оточенні інших не менш симпатичних персонажів. Чат вибухав.
 Блакитний тигр: Всім привіт.
 Бобер: чувак, ти скільки бабла влив у свій перс?
 Блакитний тигр: Не рахував.
 Сова: давно граєш?
 Рись: наші хто сьогодні був в офлаї завтра офігеють.
 Блакитний тигр: Кілька годин.
 Їжачок: Ласкаво просимо в наш клан, тигр (смайлик)
 Блакитний тигр: І тобі привіт, їжачку. Ти тут головна?
 Їжачок: З чого ти вирішив, що я дівчинка?
 Блакитний тигр: У твого їжачка рожеве екіпірування.
 Сова: у мене теж рожева, але я хлопчик. Ми лише рожевого рівня змогли вибити.
 Бобер: А в реалі ти хто? М чи Ж?
 Блакитний тигр: Хлопчик я.
 Бобер: і я. Їжачок - дівчинка в реалі.
 Блакитний тигр: Ви зустрічалися у реалі?
 Бобер: ні, давно разом граємо.
 Їжачок: Тигр, можна питання? Чому ти наш клан вибрав?
 Рись: так, і мені цікаво. Тебе топи до себе звали.
 Блакитний тигр: З ними нудно.
 Бобер: наша людина.
 Рись: (палець догори).
 Сова: (палець догори)
 Їжачок: Ідемо в рейд?
Час втратив рахунок. Загін наймиліших звірят вирушив на локацію з лігвищем. З блакитним тигром у складі ми на раз винесли монстра сотого рівня не зазнавши втрат. Лут сипався як із рогу достатку. Гравці тріумфували.
 Рись: мені легендарний меч випав!!
 Сова: я левел підняв.
 Їжачок: На сто перших підемо?
 Бобер: Їжачок, дві години ночі. Я спати. Мені завтра онуку до садка вести.
 Блакитний тигр: На добраніч, бобер.
 Сова: поки, бобер. Я на автоторгівлю.
 Рись: я піду зілля варити та теж спати.
 Їжачок: Город не забудь удобрити, завтра зберемо траву для хілок.
 Рись: ок

Блакитний тигр: Їжачок, я дивлюся тут у клану список ворогів просто нескінченний. Помстити підеш зі мною? Останній удар буде твоїм.
Я ледь не заверещала від захоплення. Він буде бити, завдавати шкоди, а я отримуватиму досвід від вбивств інших гравців. Тих, хто мене вбивав і моїх сокланівців. За помсту давався досвід та цінні подарунки. Максимальному рівню рости нікуди, а мені ще рости й рости.
 Їжачок: Іду!
Ми знайшли всіх, хто був онлайн. Блакитний тигр кришив моїх ворогів праворуч і ліворуч. Цифри завданої їм шкоди викликали заздрість не тільки в мене. У загальному чаті сервера відбулися обурення. Хтось висунув припущення, що Блакитний тигр — це нік одного з розробників гри. Він вибрав один із найслабших кланів, щоб виростити нового ворога лідерам та мотивувати топових гравців ще більше донатити. Хтось називав його чітером, хакером, що зламав гру і не чесно грає.
А мені було все одно, хто він. Розробник, читер чи хакер. Я з захопленням бігала навколо нього, збираючи іскорки досвіду та лут, які він вибивав для мене з моїх ворогів.