Після школи наш їжачок завжди заходив у гості до дівчинки Марійки, яка одного разу врятувала його з капкану,що його поставив на городі її тато. Вони розмовляли про все на світі і цим двом ніколи не було нудно разом. Одного дня подружки не було вдома, і Спуня вирішив дочекатися її, а тому почимчикував на той самий город, тільки наказав собі бути обережним. Тут його увагу привернув чудернацький слід. Він був дуже липкий і закінчувався раптово. Поки їжачок роздумував, що воно таке, з - під листу салату виткнулася чиясь голова з ріжками. "На що дивишся?" - спитав незнайомець. "Та тут ось смуга якась..." - відповів звірок. " Отож,це мій слід! Я - Равлик! - сказала істота і додала: Я - найшвидший бігун у всьому світі!" "Ну давай перевіримо!" - відгукнувся їжачок. І, ставши за лінію, вони побігли до Марійчиного винограду, що ріс недалеко від городу і назад. Як мчав Спуня! У школі його міг перегнати тільки зайчик Руся. Повертаючись, їжачок побачив Равлика. Той уже стояв на місці фінішу. "Як він так швидко прибіг?"- подумав наш звірок. А Равлик мав одну таємницю: у нього був брат - близнюк.