Як їжачок крапочки сонечкові повернув

Ця історія сталася тоді, коли Спуня ще не ходив до школи. Він зовсім не любив рахувати й читати, йому було краще цілими днями грати з друзями надворі. Одного разу їжачок побачив на листку лопуха дивну істоту. Це був червоний жучок з крапочками. Угледівши Спуню, той сказав:"Привіт, ти хто?" "Я - їжачок, а ти що таке?" "Хіба ти книги не читаєш?"- здивовано спитав незнайомець. І тут Спуні стало соромно, він пробурмотів: "Що ж робити, коли мені це не цікаво",- і пішов, не прощаючись, додому. Жучок хотів йому крикнути щось, та звірок все одно його б не почув. Вдома Спуня попросив сестричку знайти в "Атласі комах" його нового знайомого, але вона дала йому книгу і сказала: "Ти вже великий, тому читай, будь ласка, сам". Хоча це не зразу вийшло, він знайшов і прочитав напис під картинкою в атласі. Виявилося,що новий друг був не хто інший, як жук - сонечко. Тільки от їжачок не пам'ятав, скільки у того було крапочок, бо, як ви вже знаєте, не любив рахувати. Але тепер йому було це цікаво і він миттю вискочив надвір. Сонечко сиділо на лопуху та зітхало. Коли їжачок спитав у чому справа, воно сказало: "Я загубило всі свої крапочки, допоможи їх знайти!", і друзі разом почали шукати їх в траві. Коли знайшли всі, то почіпляли їх до спинки сонечка. Спуня зовсім забув про свою нелюбов до математики, і захоплено рахував кожну крапочку. "О, у тебе шість крапок!"- сказав він врешті. "Так мене й звуть Сонечко - Шестикрапка!" "А я - їжачок Спуня! Приємно познайомитися!". Увечері за столом він розповів рідним про своє нове знайомство, і повідомив, що полюбив читати й рахувати, томущо це дуже корисно й цікаво.