Одного ранку тато Спуні навчав його рибалити. Показав, як потрібно закидати вудку, насаджувати черв'яка та дізнаватися про місцезнаходження риби. Сиділи вони десь півдня, але їжачок нічого не впіймав. "Не журися!"-, сказав тато, - "З першого разу не у всіх виходить". Але ось поплавок малого пішов під воду. "Дивися, клює!",- гукнув батько . Спуня потягнув вудку і ось у нього в лапках тріпоче маленька рибка з червоними плавцями. "Яка гарна!",- прошепотів їжачок. "Молодець, я знав,що у тебе вийде!Ну все, пора додому!",- сказав старший їжак. Вдома рибку помістили в банку і поставили в Спуніній кімнаті. Вночі їжачок почув, як хтось плаче. Виявилося,що це сумує рибка. "Чому ти плачеш?"- спитав Спуня. "Я хочу додому, до мами!",- відповіла вона. На ранок їжаки пішли до річки і випустили рибинку у воду. Вона весело майнула хвостиком і щезла в глибині. А коли їжачок з татом прийшли додому, мама спекла пиріг, що називався "Золота рибка".