Казка про їжачка і тортик з чаєм

Маленький їжачок Спуня ніколи не куштував торта. Він навіть снився йому в снах. Мама й тато малого ніколи не купували солодкого, бо вважали, що від цього псуються зуби. Ось одного разу до них прийшли гості - тітка й дядько Зайці. Знаючи про заборону на солодке в домі приятелів, вони принесли пакет сушених грибів. А ще книгу. Коричневу таку, називалася вона "Біблія". Вухані помітили зацікавлення Спуні книгою, та Зайчиха спитала : "Сподобалася книга?" "Дуже!" - захоплено відповів той. "Тут такі малюнки!". "Хочеш, ми тобі її подаруємо?" - сказав Заєць. "А можна?" - з радістю вимовив їжачок. "Звісно!" - посміхнулися Вухані. Ввечері перед сном мама прочитала Спуні уривок з книги. Малий дізнався, що на небі є Бог і він усе може, і допомагає тим, хто вірить в Нього. А ще мама сказала,що Йому потрібно молитися і Він почує тебе. Коли їжачиха пішла, Спуня став навколішки,і попросив: " Боже, Ти допомагаєш усім, хто звертається до Тебе! Я ніколи не куштував тортика! Будь ласка, пошли мені шматочок з ягідним чаєм!" .

На ранок тато кудись пішов, а коли повернувся у нього в руках був пакунок. Малий не міг відірвати зацікавленого погляду від нього і їжак врешті, коли накрили на стіл відкрив його. У коробочці був торт з написом : "З днем народження!". "Сьогодні у тебе день народження!" - сказала мама, -"Ми з татом вітаємо тебе!". І налила в чашку радісному малому запашного ягідного чаю.