Згублена брехнею

Пролог

Вечір. Тиша та туман окутали місцевість, наче коконом. І лише рев автомобіля, що їхав по трасі, переривав цю мовчанку. Темноту , що властива в цей час доби , розсіювало єдине джерело світла - автомобільні фари . Нічого не передувало такому розвитку подій. Це сталося раптово.

Ще мить тому, дівчина за кермом, розслаблено, мигукала під ніс якусь мелодію, адже на трасі не було жодної машини. Та раптом , звідкись вигулькнуло авто, яке на повній швидкості летіло на брюнетку в автівці. І ось тут я усвідомила, що ця дівчина - я. Страх повністю паралізував мене, я ніби в заповільненій зйомці бачила, як автомобіль, неминуче, насувається на мене.

Здавалось, зараз я проживаю свої останні секунди життя і лише тоненька ниточка тримає мене з цим світом... пульс серця пришвидшився, ніби воно хотіло відбити стукіт за всі непрожиті роки, ніби відбивало реквієм за життя. Світло від фар, різко, засліпило мене. "Все, це кінець...",- було моєю останньою думкою. І така довгоочікувана темрява забрала мене у свої обійми...

Katrin Royal

Подобається

#3371 в Сучасна проза

У тексті є: булінг

Відредаговано: 12.07.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись