Зігрій мою душу

Розділ 10. Мить, яку не плануєш

Анджеліка 
День минув швидко.

Зйомки для нової реклами завершились аж під вечір — я з Артемом допомагала команді розібрати обладнання, коли останні промені сонця торкались великих вікон студії.

У приміщенні залишились лише ми двоє — решта вже пішла.

— Ну що, ще одна успішна зйомка, — сказав він, витираючи руки серветкою. — І, здається, вперше все минуло без катастроф.

— Це, мабуть, тому, що я поруч, — пожартувала я.

Він усміхнувся, і в його погляді промайнуло щось тепліше, ніж просто вдячність.

— Може, ти маєш рацію.

Ми вийшли на терасу — свіже повітря, легкий вітер, запах дощу.

Небо було густе, кольору стиглої сливи, а місто внизу блищало від вогнів.

— Люблю цей час, — сказала я. — Місто вже не шумить, але ще не спить.

— Ти про нього так говориш, ніби воно живе, — відповів він, спостерігаючи за мною.

— А хіба ні? — усміхнулась я. — У кожного міста є душа.

Я обернулась — і випадково опинилась занадто близько.

Його рука торкнулася мого плеча, щоб втримати рівновагу, і пальці ковзнули по пасму мого волосся.

— Вітер, — тихо сказав він, так само, як колись.

І знову обережно загорнув пасмо за вушко.

Я хотіла щось сказати, але слова застрягли.

Він дивився просто в очі — довше, ніж це дозволено між “колегами”.

І в ту секунду все навколо стихло.

Його рука все ще була поруч.

Наші погляди зустрілись — і світ ніби зупинився.

Він нахилився ближче, зовсім трохи, ніби вагаючись, і доторкнувся до моїх губ.

Ніжно, невпевнено, як людина, яка не знає, чи має на це право.

Це тривало мить.

Але для мене — цілу вічність.

Я відсахнулась першою.

Серце билося десь у горлі.

— Я… мені треба йти, — прошепотіла я, не дивлячись на нього.

І втекла.

Його голос наздогнав уже біля дверей:

— Ліко, зачекай…

Але я не зупинилась.

Вдома я довго стояла біля дзеркала, торкаючись губ, які ще пам’ятали той дотик.

У голові крутилось одне: “Це ж просто випадковість. Просто емоції після зйомок. Просто…”

А серце вперто шепотіло: “Ні. Не просто.”

 

Цей розділ дуже коротенький ,але такий теплий . Саме тут починається нова сторінка наших героїв . 🤭Я дуже хочу щоб в них все склалося 🤭А ви ?? 
 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше