Розділ 4

Ярослав

Мчу до лікарні, звідки мені зателефонували. Сказали, що дідусю стало краще і я дуже хотів з ним поспілкуватися, щоб дізнатися про можливих ворогів нашої родини.  Забігаю в хол лікарні та прямую до палати дідуся, в яку його нещодавно перевели.  Зайшовши в палату бачу лікаря, що спілкується з дідусем.

-О доброго дня, юначе.  Вашому дідусю стало трохи краще. Можете з ним поспілкуватися.- каже той і виходить з палати лишаючи нас з дідусем удвох.

-Дідусю, як ти? – питаю сідаючи поряд та дивлячись в рідні очі.

-Вже краще, Ярославе. Трохи краще. Як у тебе справи?- питає  мій дідусь.

Я коротко переповідаю події декількох тижнів. Дідусь мене уважно слухає,і стає все похмурішим.

-Що я тобі можу сказати Ярославе: все що сталося не просто збіг обставин. Хтось хоче зла нашій родині. Але хто?- каже дідусь задумливо.

-Може в тебе є якісь варіанти хто це може бути? Може конкуренти?- питаю в дідуся.

-Може й конкуренти. Треба подумати. Та прошу тебе: будь обережним.- просить дідусь взявши мене за руку.

-Добре.- кажу я.

Я ще деякий час спілкуюся з дідусем, а потім їду додому. По дорозі мені дзвонить слідчий.

-Доброго дня. Це вас слідчий турбує. Заїдьте будь ласка до відділку. Маю для вас новини.- каже він.

-Добре. Скоро буду.- кажу я і вимикаюся.

Через декілька хвилин я вже на місці.

-Доброго дня.- вітаюся я заходячи до кабінету.

-Доброго дня. Проходьте, сідайте.- каже слідчий.

-Є якісь новини?- питаю я слідчого.

- Чи відомий вам цей чоловік?- показує фото.

-Ні. Я його не знаю.  А що це за чоловік?- питаю.

-Цей чоловік зробив підпал вашого ресторану. Його зафіксували камери відеоспостереження та свідки подій.- каже слідчий.

-Ви його затримали?- питаю.

-Ні, але він вже в розшуку.- каже чоловік .

-Мій дідусь сьогодні опритомнів. Я попросив його подумати, хто б це міг нам шкодити.- кажу я.

-Це добре. Я радий, що вашому дідусю вже краще. Може він зможе допомогти нам в розслідуванні?- каже слідчий.

-Я сподіваюся, що так і буде. Дякую за інформацію. Мушу йти.- кажу я і йду на вихід.

-Будьте обережні.- каже слідчий мені вслід.

-Буду.- кажу я виходячи з кабінету.

****

З часу цих подій минає декілька тижнів. Поки все спокійно. Дідуся сьогодні вже мають виписати.

-Який, же я радий, що ти сьогодні повертаєшся додому.- кажу я дідусеві.

-Я теж радий Білі стіни та халати мені вже набридли. Та й хочеться чогось смачненького.- каже дідусь.

-Тоді, може заїдемо до мого ресторану. В мене до речі, новий кухар. Дуже смачно готує.- кажу нахвалюючи Валерію.

-Тоді, давай. Оцінимо страви твого кухаря.- каже мені дідусь.

Заїджаємо до ресторану, де тепер завжди багато клієнтів. Лєра і справді дуже добре готує.  А ще іноді бентежить кров в моїх венах.  Після того вечора коли я відвозив її після пожежі я ловив себе на думці, що мені дуже приємно знаходитися поряд з нею.  Але часу на спілкування з нею в мене не було.  Роботи вистачало. Але смачно поїсти я завжди їхав до свого ресторану, де їв завжди смачні страви.

-Замовляй дідусю, що бажаєш.- кажу Матвію Івановичу коли ми сідаємо за столик.

-Хочу борщу зі сметаною і  картопельки з котлетою.- каже дідусь, а я зі сміху падаю.

-А щось більш вишукане?- питаю.

-Ні, хочеться чогось домашнього.- каже дідусь, зводячи руки на грудях.

-Добре, добре. Аліно, ти все записала.- звертаюсь до офіціантки.

-Так, Ярославе Сергійовичу- каже дівчина і йде в бік кухні.

-От і перевіримо, як готує твій кухар. Чи вміє готувати домашні обіди.- каже дідусь зухвало.

-Перевіримо.- кажу я перебуваючи в передчутті.

Хвилини очікування і страви на столі. Дуже апетитно виглядають. А запах неймовірний.

-Пахне смачно.- каже дідусь. А зараз перевіримо на смак.

Смачно поївши дідусь  каже:

-Покличте будь ласка вашого кухаря.- я киваю офіціантці.

-Доброго дня.- каже Валерія, одягнута в білу форму.- Ви мене кликали?- питає стаючи поряд зі столиком.

-Так. Кликали. То ви і є автор цієї смакоти?- питає дідусь оглядаючи дівчину.

-Так, це я.- каже дивлячись на дідуся, в той час як ми з родичем дивимося на неї.

-Дівчино, а ви заміжня?- питає дідусь, а я з дівчиною в ступорі.

-Якщо так, то я заздрю вашому чоловіку.- каже дідусь.

-Ні, я не заміжня.- каже дівчина знітившись.