2 глава

*Алекс 

— Діти, для вас це весілля стало несподіванкою і зараз ви дуже здивовані, але це мине. Сьогодні ми з Ксенією розпишемось. Реєстратор чекатиме на нас близько 3. У вас ще є близько 2 годин на збори. Після цього ми всі разом поїдемо в ресторан. Великого святкування не буде, бо ми вирішили, що це недоречно. Надіюсь, що з часом ви поладнаєте. Міє, вже в понеділок ти зможеш розпочати навчання в новому університеті. Ви з Алексом вивчаєте одну й ту саму спеціальність, тому я домовився, що ви будете в одній групі. Алекс з радістю допоможе тобі з навчанням.

Ну звісно! Тільки Алекса про це забули спитати. Мені було б достатньо бачити цього карлика і вдома, але мій любий тато вирішив, що потрібно мені ще в універі пекло влаштувати. Ну просто прекрасно. 

— Думаю, що дівчатам потрібно підготуватись до церемонії. Алексе, можна тебе на пару слів?
Батько вказав рукою на двері, які вели в сад. Я піднявся зі свого місця і попрямував за ним. Через декілька секунд ми вже сиділи на невеличкій лавочці, що знаходилась напроти фонтану. Я запитально глянув на батька і він заговорив.

— Знаю, що ти мріяв зовсім не про це. У твоїх очах я виглядаю зрадником, але я всього лише хочу бути щасливим. Я справді кохав твою мати, але, на жаль, вона більше не з нами. Минуло цілих 10 років, як я знову закохався. Ксенія просто неймовірна і я дуже її люблю. Вона тобі сподобається.
Батько говорив доволі щиро і навіть нервував. Ох... Він справді її любить, але чи настільки чисті наміри в Ксенії? Я зовсім не знаю цієї жінки й вона могла просто затуманити розум мого батька, щоб добратися до його грошей. Він відомий бізнесмен і доволі вигідна для неї партія.

— Також я хотів поговорити про Мію. — Я здивовано підняв одну брову. До чого тут моя нова сестричка? — Вона доволі приваблива дівчина, а ще ви з нею однолітки... — тато прокашлявся і зробив довгу паузу. Щось ця розмова мені не подобається. — Алексе, ти вже давно не дитина, а доволі молодий чоловік і... — О Боже, я ненавиджу коли мій батько робить такі довгі вступи! Невже не можна сказати ясно і стисло? — Я знаю, що тебе зовсім не цікавлять серйозні стосунки й дівчата для тебе — це лише розвага. Я не засуджую тебе. Всі ми в молодості були такими, але тримайся якомога далі від Мії. 

Якби я зараз пив воду, то вже б давно закашлявся. Натомість я лише здивовано витріщаюся на батька. Невже він думав, що я збираюсь спати з нею? Так, вона доволі приваблива дівчина, але ні! 

— Я тебе зрозумів... Мені потрібно підготуватись до церемонії, — збрехав я. Насправді я вже був готовий, але мені не хотілося продовжувати цю недолугу розмову. 

Батько схвально кивнув і я пішов до себе в кімнату. Мені потрібен був час, щоб прийти до тями. Занадто багато всього впало на мої плечі в одну мить. Зараз в мене виникло сильне бажання зустрітись з Бертом та Річардом, але я не міг цього зробити. Яким би поганим я не був, але я все одно люблю свого батька. Тато єдиний, хто в мене залишився і він хоче бачити мене на цьому весіллі.

Я важко видихнув і ліг на ліжко. Сон швидко наздогнав мене і я поринув у царство Морфея. 
Стук. Ще один. Скрип дверей. Цокання каблуків. Я розплющив очі й повернув голову в бік. Навпроти мене стояла Мія. Тепер у неї на голові не було цих дивних кольорових пасм. Волосся було зібране в пучок і лише декілька прядок падали їй на очі. Вона поправила їх і легко усміхнулась. На її щоках з’явився милий рум’янець. Легкий макіяж підкреслював всі її риси обличчя, але він не робив її зовсім дорослою. Все було якраз в міру і вона виглядала доволі природно. На ній була сукня зі сріблястих паєток. Мушу визнати, що в неї досить непогана фігура. 

Стоп! Що? Чому я взагалі витріщаюсь на неї. Я швидко похитав головою і приклав пальці до скроні.

— Ти щось хотіла? — я старався бути ввічливим, але в моєму голосі було чути невдоволення. 

— Твій батько сказав, що нам вже пора їхати й попросив тебе покликати. 

— Гаразд, я спущусь через декілька хвилин.

Мія вийшла з моєї кімнати. 

Я підвівся, поправив свою сорочку й одягнув зверху піджак. В коридорі на мене вже чекали батько і Ксенія. Тато був одягнений в чорний костюм і білу сорочку, а на Ксенії була біла сукня, яка досягала їй до литок. В руках вона тримала ніжний букет з білих еустом. 

— Ходімо, Алексе. 

Ми вийшли з дому. Батько зачинив двері й ми підійшли до його джипа. Він відчинив Ксенії передні дверцята свого авто і граційно подав їй руку. Він цих телячих ніжностей мене ледь не знудило, тому я швидко вмостився на задньому сидінні. Мія сиділа поруч і читала щось у своєму телефоні. На її обличчі з’явилась усмішка. Мені закортіло глянути що стало причиною її сміху і я обережно нахилився до неї. 

— Алексе, підглядати погано, — промовила Мія, стріляючи в мене своїм невдоволеним поглядом. 
— Таке враження, що ти там інтимні фотки свого бойфренда дивилась, а не відео про котика! — з насмішкою промовив я, а тоді сестричка штовхнула мене в бік. 

— Замовкни й не підглядай! — просичала вона, неначе отруйна змія, яка готова на мене напасти. 

Якби мені хотілось, то її смартфон вже б був в моїх руках, але я вирішив дати їй спокій. Тим паче, що мені написала Ася. Вірніше, вона скинула мені своє фото в одному лише купальнику. Вона була подругою Сабріни й ми часто зависали разом. З Асею було доволі весело, але, здається, що їй хотілось більшого, ніж декілька гарячих ночей. Я точно знав, що вона закохана в мене і це вже здавалось проблемою. Я не збирався зустрічатися з нею. Батько мав рацію, бо вона для мене лише розвага. Я з самого початку казав, що між нами не може бути чогось серйозного і вона погодилась на це. Чому з дівчатами так складно?

Алекс: Класне фото. 

Ася: Дякую. Ми з Сабріною сьогодні вирішили позасмагати біля її басейну. Якщо хочеш, то приїжджай.

Алекс: Пробач, крихітко, але не сьогодні. Мій батько одружується і мені потрібно бути присутнім на церемонії.