Епілог

— Розі, ти зараз розплачешся, чи мені здалося? — сміється Міранда, стоячи поруч зі мною посеред нового магазину.

— Я не плачу.

— У тебе буквально очі блищать.

— Це через пил.

— У квітковому магазині?

— Саме так.

Міранда закочує очі й простягає мені келих шампанського. Я беру його й повільно озираюсь навколо. Мій магазин. Третій.

Три квіткові магазини по всьому місту.

І все це досі здається якимось нереальним.

Величезні панорамні вікна, світлі стіни, дерев’яні полиці, заставлені квітами, запах свіжих троянд і евкаліпта.

Колись це було просто мрією, а зараз моє реальне життя.

— Ти пишаєшся собою? — тихо питає Алан, підходячи ззаду.

Його руки одразу лягають мені на талію. Я усміхаюсь і трохи відкидаю голову йому на плече.

— Дуже.

— Правильно. Бо я тобою теж пишаюсь.

Навіть через рік стосунків цей чоловік все ще вміє перетворювати мене на калюжу.

— Не будь таким милим, — бурмочу.

— Не можу. У мене репутація ідеального хлопця.

— Ні, у тебе репутація людини, яка краде круасани з моєї тарілки.

— Це наклеп.

Я тихо сміюся й повертаюсь до гостей. Магазин сьогодні офіційно відкривається, тому тут зібралися майже всі близькі.

Ще рік тому я навіть не уявляла, що ми всі колись стоятимемо в одному приміщенні й не намагатимемось повбивати одне одного.

— РОЗІ!

Я ледве встигаю повернути голову, як Анабель буквально налітає на мене з обіймами.

— Задушиш, — сміюсь.

— Неправда.

Вона відступає назад, сяючи усмішкою. Я неймовірно пишаюсь нею, бо після всього, що сталося з Деном і Ніною, Анабель ніби подорослішала за кілька місяців.

Тепер вона працює в великому видавництві, орендує маленьку квартиру в центрі й постійно скаржиться, що доросле життя це «суцільні рахунки й стрес». Але при цьому виглядає абсолютно щасливою.

— До речі, — вона нахиляється ближче, — Мені сьогодні дали перший самостійний проєкт.

— Серйозно?!

— Так!

Я одразу обіймаю її ще раз.

— Я ж казала, що ти впораєшся.

— Ну, тепер я майже серйозна доросла людина.

— Не перебільшуй, — фиркає Алан.

— Агов!

Я сміюся, дивлячись, як вони починають сперечатись і в цей момент до нас підходить Філ. У бездоганно білій сорочці, з якоюсь неймовірною впевненістю в собі й… тримаючи за руку високого темноволосого хлопця.

Я кліпаю очима. Потім ще раз. А потім повільно повертаюсь до Міранди.

— Я щось пропустила?

— О, так, — вона ледве стримує сміх. — І це найкраща частина.

Філ театрально закочує очі.

— Ви можете не поводитись так, ніби я зробив міжнародний камінг-аут у прямому ефірі?

— Ти три роки зустрічався з дівчатами для маскування! — вигукує Міранда.

— Це називається «пошук себе».

— Це називається «ти фліртував із нашим барменом пів року».

Я починаю сміятись.

— Тобто… це твій хлопець?

Філ усміхається. Так щиро й легко, що в мене аж теплішає всередині.

— Так. Це Лео.

— І він нарешті перестав бути нестерпним, — додає Лео.

— Брехня. Я був чарівним завжди.

— Ти назвав мене «емоційною катастрофою» на першому побаченні.

— Але ж красивою катастрофою.

— Господи, — бурмочу я. — Ви ідеально підходите одне одному.

Філ гордо киває.

— Я знаю.

Міранда раптом загадково усміхається, роблячи ковток шампанського і це одразу насторожує.

— Що? — примружуюсь.

— Нічого.

— Мірандо, я знаю тебе і цей погляд! 

— Ну добре! — вона драматично зітхає. — Я просто думаю, що мені нарешті пощастило з чоловіками.

Я завмираю.

— ЩО?!

— Не кричи так.

— У ТЕБЕ Є ХЛОПЕЦЬ?!

— Уже три місяці, взагалі-то.

— І ТИ МОВЧАЛА?!

— Я перевіряла, чи він не психопат.

— І який результат?

— Поки все добре.

Я починаю сміятись так сильно, що ледь не проливаю шампанське. Алан лише хитає головою.

— Я ніколи не звикну до вашої енергії.

— Звикнеш, — кажу я, цілуючи його в щоку.

Він дивиться на мене кілька секунд, а потім усміхається тією самою усмішкою, від якої в мене досі шалено б’ється серце.

— Знаєш, — тихо каже він, — Здається я зараз абсолютно щасливий. 

Я озираюсь навколо. І вперше за дуже довгий час розумію одну просту річ: 

— Я також абсолютно щаслива. 

26.03.26 – 28.05.26 ❤️ 

Я дякую всім, хто дійшов до кінця цієї історії ❤️ Сподіваюсь, ви задоволені від прочитаної книги ❤️