Я проводжу пальцями по його шиї, плечах, відчуваючи, як йому подобаються мої дотики, так само, як і мені його. Алан тихо видихає мені в губи й притискає ближче до себе. Настільки міцно, що між нами більше не залишається повітря.
Його поцілунки повільно спускаються нижче до шиї, ключиць і я мимоволі заплющую очі, розчиняючись у відчуттях.
— Розі… — хрипко шепоче він. — Подивись на мене.
Я розплющую очі і майже задихаюсь від того, як він на мене дивиться. Ще жоден чоловік так не дивився на мене.
Я обережно торкаюсь його обличчя і Алан одразу нахиляється до моєї долоні цілуючи її. Такий простий жест, але від нього в мене всередині все перевертається.
Наші рухи стають повільними, майже обережними, ніби ми обоє хочемо запам’ятати цей момент повністю.
Алан притискає мене до себе і я ховаю обличчя в його шиї, тихо сміючись крізь збите дихання.
— Що? — пошепки питає.
— Не можу повірити, що це справді відбувається.
Він усміхається й ніжно проводить пальцями по моїй спині.
— Знаєш, який я зараз щасливий?
Я хочу щось відповісти, але слова губляться, коли він знову цілує мене.
Алан знову відсторонюється і тихо видихає мені в шию.
— Ти навіть не уявляєш, як часто я думав про це.
— Про що саме?
Його погляд стає настільки хтивим, наскільки це можливо.
— Про тебе. В моєму ліжку. Підо мною. Поруч зі мною. Будь-де, якщо чесно.
— Господи…
Я відчуваю, як палають щоки, тому ховаю обличчя притиснувшись до його грудей.
— Ти навіть не уявляєш, яка ти красива, — хрипко каже Алан.
— Замовкни… — бурмочу, хоча від його слів у мене буквально підкошуються ноги.
— Ні. Я занадто довго мовчав.
Алан проводить пальцями по моїй щоці, прибираючи волосся назад.
— Я так сильно тебе хочу, Розі.
У мене всередині все стискається від того, як він це говорить. Наче це щось більше, ніж просто бажання. Я повільно облизую губи й бачу, як його погляд концентрується на них.
— Не дивись на мене так, — тихо сміюся.
— Як саме?
— Наче зараз втратиш контроль.
— А я вже втратив.
Він знову цілує мене, тільки повільніше, але від цього тільки гірше.
Мої руки ковзають під його футболку і я відчуваю, як напружуються м’язи під пальцями.
Господи.
Тепер я розумію, чому мені снилися такі сни. Алан тихо видихає, коли я проводжу долонями по його спині.
— Ти граєш нечесно.
— Ти перший почав.
— І не шкодую.
Він легко підхоплює мене на руки, змушуючи тихо пискнути від несподіванки.
— Алане!
— Що?
— У тебе поранена рука!
— Розі, я буквально готовий пережити ножове поранення ще раз, аби тільки ти зараз не втекла.
Я не стримую сміх.
— Це був найгірший флірт у моєму житті.
— Але ти все одно почервоніла.
— Замовкни.
Він усміхається й несе мене сходами нагору, а я ховаю обличчя в його шиї, відчуваючи, як шалено калатає серце.
Біля дверей кімнати Аллан раптом зупиняється.
— Останній шанс передумати, — тихо каже дивлячись мені прямо в очі.
Я обережно торкаюсь його щоки.
— Я стільки часу мріяла тебе поцілувати, що зараз ти від мене так просто не позбудешся.
Він задоволено посміхається, а потім двері за нами зачиняються.