12. Новий етап

Як я і очікувала, майже кожна людина на цьому заході косо дивилася у мій бік. А на Алана вони дивилися зі співчуттям, що його вдарила жінка. А якби він вдарив мене, чи звернув би хтось на це увагу? Не впевнена. 

– Все гаразд? – Алан підходить до мене майже впритул. – Не думай нічого, я не ідіот ще раз цілувати тебе. Всі дивляться на тебе, а ти доволі понура… Буде дивно, якщо я не підійду до тебе. 

– Я понура? 

– Так. 

– Я просто трохи поринула у свої думки, – обережно дивлюся довкола. – Треба виправити ситуацію.

– Яку? 

– Я обійму тебе, але це тільки для того, щоб всі зрозуміли, що між нами все гаразд і ти не придав значення моєму удару.

– Але я й так не… 

– Ми це знаємо, а вони ні. Тому й дивляться на нас косо. 

– Зрозумів. 

Роблю ще крок до Алана і обіймаю ого за торс. Мені стає некомфортно від того, наскільки це близько, тому за півхвилини я відходжу від нього. 

– Не знаю чи спрацює це, але краще ніж ми будемо продовжувати робити вигляд,  ніби нічого не сталося. 

– Згоден, – Алан ховає руки до кишень брюк. – За двадцять хвилин будемо їхати додому, тож не відходь далеко.

Нарешті! Невже я зможу відпочити у ліжечку й зняти з себе це гарну, але таку незручну сукню? Лише від однієї думки стає радісно. 

– Я буду поруч з тобой,  щоб ти точно не залишив мене тут, – беру чоловіка по-під руку.

– Я не з таких…

– Алане! 

Йому не дають закінчити думку й заводять бесд про щось незрозуміле мені. Тому я просто стою поруч з ним і посміхася, іноді киваю головою, ніби розміючи про що йде мова.

За двадцять хвилин ми дійсно сідаємо в машину і вирушаємо додому. Лише опинившись в тиші я відчула наскільки я втоилась від фальшивої посмішки, незручної сукні та підборів. 

– Я зараз помру, – повністю спираюсь спиною на сидіння.

– Не думав, що в тебе така погана фізична підготовка.

– Кермуй мовчки, містер ідеальне тіло.

– Мовчу, – він ледве стримує сміх, та я вирішую ігнорувати це. Немає в мене сил з ним дискусії влаштовувати. 

Машина зупиняється біля будинку і я першою вистрибую з неї, навіть не дочекавшись, поки Алан обійде авто. Повітря здається свіжішим, ніж зазвичай..

– Ти зараз втечеш, чи як? – чую позаду його голос.

– Саме так і планую, – кидаю через плече й швидко заходжу всередину.

Нарешті дім, ліжко й домашній одяг. 

Я навіть не дивлюся на Алана, одразу прямую до своєї кімнати. Знімаю підбори ще на ходу й мало не стогну від полегшення. Сукня летить на ліжко, а я падаю поруч, дивлячись у стелю.

– Вижила, – тихо бурмочу собі під ніс.

Кілька хвилин просто лежу, насолоджуючись тишею, але мимоволі торкаюся губ пальцями й одразу ж відсмикую руку.

– Та ну, – фиркаю. – Ще не вистачало.

Я вже майже провалююсь у приємну напівдрімоту, як раптом чую стукіт у двері.

– Що? – не надто радо відгукуюсь.

– Ти жива? – голос Алана звучить з іншого боку.

– Ні, померла. Можеш йти..

– Тоді привид теж може спуститися на вечерю.

Я закочую очі, але все ж піднімаюся з ліжка й відчиняю двері. 

– Я не голодна.

– Брешеш, – спокійно відповідає він. – Ти майже нічого не їла.

Я на секунду завмираю.

– Ти що, слідкував за мною?

– Це складно не помітити, коли ти цілий вечір граєш роль і забуваєш про їжу.

Кілька секунд мовчу, а потім зітхаю.

– І що там у тебе? – схрещую руки на грудях, ніби мені геть не цікаво, що у нього в пакеті. 

Алан стоїть у коридорі вже без піджака, рукави сорочки трохи закатані. І чого він такий гарний? 

– Нічого особливого. Замовив їжу, – знизує плечима. – Але вона краща, ніж ті «вишукані» закуски.

– Думаєш? – хмикаю. – Добре, я спущуся.

Я вже хочу зачинити двері, але він раптом додає:

– І Розі…

– Що ще?

– Наступного разу, якщо я зроблю щось настільки ж дурне… – він ледь усміхається. – Можеш бити не в ніс?

Я пирхаю.

– Нічого не обіцяю.

– Чудово, – киває він. – Тоді я підготуюся морально.

Я все ж усміхаюся, хоча й намагалася стримати посмішку. Вперше за весь день думаю, що ця дивна домовленість між нами, може бути не такою вже й нестерпною.

Хоча мені досі не зрозумілі мотиви вигоди Алана у цій справі. І це лякає. 

———————————❤️❤️❤️❤️————————–

Любі, буду вдячна за підтримку цієї книги вподобайкою та коментарем ❤️ Дякую, що читаєте ❤️