Я лечу в лаписька чудовиська, просто отак, пригощайся любий, а чого ні? Серце вискакую з грудей, в голові такі думки, що просто з розуму зійти можна.
Я вже прорахувала усі фільми жахів, що дивилася. Так, хто у нас був? Дівчинка зі “Дзвінка”? Мати Божа, тільки не це! Я реально переживаю, починаю пручатися у саму останню секунду, а його руки вже у самому нахабному вигляді нишпорять по моєму тілі. І тут я завмираю... Його гарячі руки, сподіваюся, що ЙОГО, так міцно мене обіймають, я відчуваю на потилиці гаряче дихання і... Я відчуваю як приємно тремтить моє тіло, не хочеться пручатися. Я хвора? Так? От чого я дозволяю йому мене чіпати? Адже тут повинен бути Джо, мій Джо...
- Джо? - Пищу. Я перелякана не на жарт, мене лякає усе - його руки, темрява, а найбільше те, що мені подобається те, як він до мене торкається.
- Так, Кеті..., - хрипкий шепіт, і я відчуваю як він заривається носом у моє волосся. Аж колінка підкошуються, як він це робить, неначе квітку нюхає, вдихає мій аромат, а потім я відчуваю як він сильніше стискає руки на моїй талії.
- До чого ці ігри? - Не можу вгамуватися я, чому в темряві? Я знову не можу побачити хто він. Так прикро стає, що він мене чудово знає і саме тому тут, бо я йому сподобалася, а мене позбавляє такої можливості. Я впевнена, що він спеціально говорить пошепки, щоб я навіть голосу його не впізнала.
- Ти пахнеш неначе суниця, така свіжа і яку хочеться з'їсти, - його вуста біля мого вушка. Я не можу передати своїх почуттів, на хвилиночку, я взагалі усе це відчуваю вперше.Ще не одному хлопцеві я не дозволяла собі такого.Та що там, я ні разу не дозволяла, ні одному хлопцю переступати межу і таке витворяти...
Тіло неначе здається його рукам, перестає пручатися. Я заплющую очі та намагаюся вгамувати тремтіння. Це було так... ох... Я захотіла відчути смак його вуст. От якщо вони можуть довести мене до такого стану лише тим, що доторкнуться до вушка, що ж буде, якщо вони торкнуться моїх губ?
- Цікаво, ти на смак така сама смачна? - Серце в п'яти впало... Він закусив моє вушко. Мені потрібно відбиватися, тікати, кричати, а я стою і чекаю що буде далі, слухаю його важке дихання, ловлю кожен звук, що виходить з його вуст. Це все, це діагноз, Кеті!
Він швидко мене повертає, так, щоб я була обличчям до нього, і його дихання вже біля моїх вуст, таке гаряче, чарівне, таке… Він наступає, а я механічно роблю крок назад. Ми рухаємося у тиші. Мені здається, що він чує, як вистукує моє серце. Я впираюся головою у стіну, він просто вдавлює мене в неї, так близько, це просто нереально... Чого я не відштовхую цього нахабного хлопця? Я поклала руку на його груди й вдихнула аромат, аромат його парфумів, такий самий був і у машині, коли ми їхали в кіно, але я не можу згадати - він був до того як зайшов Кожинський, чи вже після... Він так мене розлютив, та й не було це так важливо у той момент. А зараз я жадібно вдихаю його аромат, задихаюся у ньому, втрачаю здатність дихати, міркувати, аналізувати...
- Я ж тебе зараз з'їм, дурне ти дівчисько, чому не пручаєшся? - Той самий шепіт, але більш хриплий. Сама не знаю чому я цього не роблю.
- А ти обережно, - видихаю я. Матінко, що я роблю?Чую як він гарчить, як його руки знову торкаються до мене, обхоплюють, а потім одна рука торкається мого обличчя.Я тремчу, він проводить пальцями по моїм щокам, а потім торкається вуст, і проводить по них пальцем.
- Заборонений плід, той, який не можна, завжди хочеться понад усе, - шепоче Джо, а моє серце вже в який раз за сьогодні зупиняється.
- Хіба правила існують не для того, що б їх порушувати? - Це я кажу??? Реально я???
Він нахиляється, а я затримую дихання... Якщо я зараз не відчую його смак, не доторкнуся до його вуст, я помру...