20

Те, що відбувається щось погане, я зрозуміла з того, що хватка хлопця ослабла, а я відчула нищівний погляд у спину... Відсунулася від Костика та повернулася. Кожинський відкрив дверцята машини та дивився на цю картину. Виглядало так, неначе я вирішила прилипнути до його друга.     

- Зник звідси, ШВИДКО! - Костик дуже швидко загубився на задніх сидіннях, а я побачивши погляд Дена, сама була б не проти загубитися десь на тих сидіннях. Кожинський впав біля мене та уважно подивися.     

- Попелюшка, а ти не знахабніла часом? - Що???     

- Що? - Не зрозуміла я.     

- Тобі одного мало, усіх подавай? - Я вже починала злитися! Я взагалі не хотіла нікуди їхати, мене примусили це зробити, так ще й пред'яви залітають?     

- По-перше, твій водій не дуже то й добре водить, оскільки по його вині я заїхала носом у … як його... Костик? А по-друге, якщо ти маєш на увазі себе під одним, то засукай свою губу Кожинський, це дружній похід у кіно і нічого більшого! - Ден посміхнувся, та так моторошно, що я втиснулася у своє сидіння.     

- Кеті, ти починаєш мене дратувати! Може досить корчити з себе принцесу? - Ооо, здається, хтось не у гуморі? Але, знаєте, я не мала наміру танцювати під його дудку, він реально починав мене бісити. Такий самозакоханий!     

Я вже відкрила рота, щоб сказати йому що він взагалі може йти у дупу зі своїм фільмом, але авто вчасно зупинилося і нас потоком винесло на двір.     

Вони викупили увесь останній ряд. Для поцілунків на хвилиночку! Нас було десять осіб, ДЕСЯТЬ! Я розумію ще чого прийшли Діма та Сергій, але усі інші, гей, серйозно? Це що взагалі за дивні побачення? Усі гуртом? Хоча б ще якихось дівчат покликали, чи що...    

Я сиділа між Костиком та Деном, з обох боків у мене були два здоровенні відерця попкорну, дві коли. Відерця біли настільки здорові, що лише мої два ока виглядали зверху них і я хоч якось могла бачити фільм.     

Фільм був такий собі, якщо чесно, я постійно відривалася на те, що Кожинський намагається до мене доторкнутися, ніби випадково, але десять разів випадково??? Ех, він зовсім за дурепу мене приймав? Роздавши відра попкорну своїм залицяльникам, я заявила, що мені потрібно до вбиральні та гордо вийшла.     

Коли я мила руки, то почула звук повідомлення. Схрестила пальчики та почала молитися, щоб це був Джо. Знімаю блокування телефону та бачу, що це ДЖО!!! Читаю повідомлення, раз, другий, серце починає вистрибувати з грудей, дихання стає важким...     

“Чекаю тебе у кімнаті. Як вийдеш з вбиральні, треті двері справа. Тільки спробуй не прийти Снігуронько, тоді моя долоня точно відіграється на твоїй дупці!”