Він маленький Диявол, який хоче підсунути мені договір про продаж моєї душі. Його очі пронизують, зазирають у саму душу... Та я впевнена він чудово бачить, як мені подобається. Він подобається усім дівчатам. Та йому мало бачити, гівнюк хоче чути докази, щоб за ним зітхали та у кохані зізнавалися. Як би не так, красунчику! Тим паче не можна вестися на усі ці провокації! Не можна! Кеті, ти обіцяла Джо!
Не знаю як я це роблю, але підіймаю руку та позбавляюся він надмірної уваги цього хлопця, дуже легко він хоче мене отримати. Здається, що в його житті все дається йому дуже легко.
- Я тебе зігрію, - я б душу дияволу продала ще б тиждень назад заради цих слів з його вуст, але зараз це звучить так вульгарно. Посміхаюся, от же нахаба! Зігріє він мене? Може одразу до ліжка його стрибнути? Та ще й підстрибнути, щоб із трусиків вилетіти?
- Тоді навіщо нам у кіно? - Кривлю носика та роблю крок йому на зустріч, бачу як горять його очі. Диявол спокусив нову жертву та готовий тягти її у свою печеру.
- Ммм, і що ж ти пропонуєш? - Матінко рідна, а він і правда вірить у те, що я отак відразу побіжу до нього? Хоча, Кеті, чому ти дивуєшся? Надмірна увага дівчат, впевненість у собі коханому зробила свою справу, хлопець не звик напружувати свою дупу заради чогось. Він усе отримує просто так, ні за що, і тебе хоче отримати так само.
- Ммм, наприклад..., - проводжу пальчиком по його грудях, а він спеціально їх напружує, щоб я взагалі розум від нього втратила. І працює ж! Якщо чесно, я б можливо і повелася і кричала б “ТАК” на його пропозицію з побаченням. Але щось у середині мене пручається. Занадто він упевнений у собі, самозакоханий та нахабний!
- Наприклад? - Він ловить мій пальчик та змушує подивитися в його очі, ті, що манять, в них просто втрачаєшся, забуваєш усе, що було на думці секунду назад. Просто бац і ти у пастці!
Він дуже близько, нахиляється, його вуста обпалюють диханням мої вуста. Все ж так, як ти мріяла Кеті, він сам прийшов, пропонує побачення, зараз поцілує, що ж тобі не так? Чому я вередую?
І тут до мене доходить - я не можу! Не можу поки не побачу Джо! Цей хлопець засів у моїй голові. Я не можу так вчинити. Коли між нашими вустами залишається лише декілька сантиметрів я прикладаю пальчик до його вуст.
- Наприклад, купити собі губозакаточну машинку! Я бачу до тебе важко доходить з першого разу? - Трохи відхиляюся від нього, а біля нас тиша, усі завмерли та чекають, що ж воно далі то буде. Кожинський так загадково посміхається, а потім робить до мене великий крок, в обіймах стискає, а я скрикую. До вушка нахиляється:
- Мені подобається, коли ти пручаєшся і твій гостренький язичок. Але запам'ятай одне, Кеті, я завжди отримую те, чого хочу! А хочу я тебе! Так що роби висновки, Попелюшко, - а у мене дихання перехоплює... Це що значить?
Я вже вдома, зла немов мегера. Що він собі дозволяє??? І ще гад повзучий знав на що тиснути! Як тільки Цар та Бог направився на вихід, уся його бригада линула за ним, а дівчата мене ледве з ніг не знесли. Немов показуючи таким чином, що я собі дозволяю - сам Кожинський прибіг до мене, а я носом кручу. І взагалі, якщо я не піду, то не прийде ніхто - Кожинський не прийде і його бригада теж. А отже дівчата будуть злющі і я позбавлю їх такої можливості.
Я розуміла, що в чомусь вони праві. Якби декілька місяців назад хоча б від одної з них залежало моє побачення з Кожинським, то я б брала штурмом. До сказу б довела, але змусила мені б допомогти!
Так що пане присяжні, я дала свою згоду. Але я просто буду присутня, ніяких там обнімашок і цілувашок, а то я бачу він хлопчик розбещений. Змусив, можна сказати, мене дати згоду. Цікаво, йому зовсім до одного місця, що я була вимушена сказати “так”?
Мене вириває звук мобільного з моїх думок. Це мій Джо, і моя усмішка знову на обличчі. Невже я закохалася у хлопця, якого ні разу не бачила?