4

Ми сиділи на консультації та помирали від нудьги. Викладач в черговий раз розповідав нам, як потрібно надягати респіратор та повзти по підлозі у разі пожежі. Це все звісно добре, але нащо нам це казати вдесяте? Я взагалі не розуміла навіщо нам цей предмет, тому що того самого респіратора в універі не було, при пожежі ніхто б його не натяг на обличчя, а якби навіть знайшлися такі, то надягати їх все одно ніхто не вміє.  

Я відчула вібрацію телефону, та потягнулася до апарату. Посмішка відразу поселилася на моєму обличчі - писав Джо. Його повідомлень ставало все більше, а моя уява не зупиняючись намагалася вимальовувати зовнішність хлопця. Я хотіла думати, що він хоча б трохи схожий на Дена...     

“Цариця, я тут нудьгую... Сама думка про те, що ми можемо зараз сидіти у сусідніх аудиторіях, не дає мені спокою. Дай хоч маленький натяк на свою зовнішність!”      

Цей хлопець ніяк не хотів заспокоюватися. Після мого фото з оленями, він почав наполегливо просити фото, а коли я сказала, що це таємниця, усе тільки при зустрічі, сказав, що раз так, то і він не буде присилати мені свої гарячі знімки. Я відправила сумні смайлики й тоді мені прилетів знімок, де була задрана футболка і трохи видно кубики на його животі. Лише трохи, ніякого обличчя.Треба казати про мої великі очі та здивування? Я такого ніколи наживо не бачила, в інстаграмі - так, але спілкуватися з таким хлопцем... Я ніч після цього не спала. Хіба незайманій і хорошій дівчинці таке відправляють? Де совість у цього засранця?     

“Ммм, довге світле волосся, чуттєві вуста та середній пальчик моєї правої руки... Можеш уявити? Ах, так, мої вуста посміхаються у цю мить.”      

Дуже сміливо? Він присилає мені усякі повідомлення з подвійним сенсом, знущається увесь цей час. Мене злить те, що він в мені пробуджує грайливу кішечку та заважає зосередитися на справі.     

“Хотілося б більше інформації про твою дупку, тому що за такі сміливі повідомлення можна і відгребти по ній! У мене дуже бурхлива уява.”      

Ну ось як вам повідомлення від незнайомого хлопця? А ми всього-на-всього четвертий день переписуємося, що далі то буде?     

Соромно признаватися, але мені це подобалося! Те що він був з гарною фігурою я вже знала, нахабний та з почуттям гумору. Ніколи не могла подумати, що мені буде подобатися такий хлопець. А ще не могло не заводити те, що ми не знайомі, усе ж в листуванні можна багато собі дозволити.     

“Ти мені заважаєш, у мене консультація! А якщо так чешеться долоня, то відшмагай сам себе! Думаю твій зад такий самий накачаний, як і усе інше!”     

І тільки після того, як я це відправила, зрозуміла, що консультацій у нас усього три на увесь універ у цей час і розклад висить у головному корпусі й що йому нічого не заважало... Телефон знову подав ознаки життя і я затримала подих та відкрила повідомлення.     

“Ось ти й спалилася Цариця! Даю тобі шанс, через тридцять хвилин у четвертому корпусі, біля ялинки.”      

Я вилупила очі та прочитала повідомлення ще раз. У нас у четвертому корпусі кожен рік ставили штучну ялинку. Було багато студентів з інших міст, а у гуртожиток не дозволяли тягнути ялинки, тому в університеті таким чином намагалися підтримувати новорічний настрій.     

“А якщо не прийду ?”  

Ну і справді, що він зробить? Буде бігати між трьома аудиторіями? І як він мене впізнає?     

“По-перше, я знаю якого кольору твоє волосся та курточка, не думаю, що у тебе їх багато. По-друге, ти студентка другого курсу, у розкладі сьогодні тільки другий курс. А по-третє, у тебе є татуювання на руці у вигляді сердечка! Так чи інакше я тебе знайду, Цариця.”      

- Твою ж на ліво! - Я викрикнула на увесь кабінет та викладач повернувся до мене.     

- Любімова, я, звичайно, радий, що саме така реакція у вас буде на пожежу, але все ж таки, стриманіше, - усі почали сміятися, а я просто почервоніла від наступного повідомлення.     

“А зараз я знаю як ти виглядаєш Снігуронька! І добре, згоден почекати поки ти сама запропонуєш зустріч. Ти гарненька!”  

Я швидко повернулася до скляних дверей і тільки встигла побачити чорну куртку, яка зникла через секунду. Мене спалили, він знає як я виглядаю! І не змогла втримати посмішку, тому що він написав, що я “Гарненька”.     

“Ти думаєш, що після такого я захочу з тобою зустрітися?”  

Все ж таки повередувати трохи можна.     

“А якщо я пришлю знімок мого накачаного заду, це якось виправить ситуацію?”.  

От же дідько!