Влада
Я вже була не рада, що сказала про повідомлення від Дема. Бачила, що Мар’ян засмутився. Але і приховувати щось від нього не хотілося. Я хотіла, щоб у нас не було таємниць одне від одного…
Ми приїхали до ресторану, і коли вже сиділи за столиком, я запитала:
— А ти знаєш, що прем’єра кліпу відбудеться на твоєму каналі? Тебе, певно, теж запросять на вечірку, про яку казав Дем?
— Напевно, запросять, — він кивнув. — Зазвичай запрошують все правління, от тільки особисто я рідко ходжу на такі заходи, бо якщо так робити, то я щодня буду на якійсь вечірці.
— Але на цю ти підеш? — я усміхнулася. — Хочу, щоб усі побачили, що ми разом, тоді вже ніхто не буде обсмоктувати в інтернеті чутки про мене і Дема…
— Піду, — він кивнув і взяв мене за руку. — Правда, поки що мене не запрошували. Я не знаю, коли в них те все планується.
— Я сама ще не знаю точної дати і часу, як дізнаюся, скажу, — відповіла я. — Мені дуже важливо, щоб усі знали про наші стосунки. Якщо, звісно, ти не хочеш їх приховувати…
— Ну, мені приховувати нічого, — він зазирнув мені в очі.
— Це добре, — я усміхнулась, але цей його погляд.. здається, він не довіряв мені, натякав на щось… Настрій відразу зіпсувався.
***
Коли я вже була вдома, то знову і знову прокручувала в голові нашу розмову і не могла зрозуміти, чому Мар’ян не довіряє мені. Все через Дема? Чи може, на те є інші причини?
Раптом пролунав телефонний дзвінок. Я поглянула на екран мобільного — номер був незнайомим. Але я розуміла, що це можуть дзвонити щодо якихось кастингів чи зйомок, тому не роздумуючи відповіла.
— Алло, Владо? Вийди на вулицю, я під твоїм будинком, є розмова. — почула я знайомий голос.
— Це ти? — я була дуже здивована. — Але що за розмова, може, поговоримо по телефону?
— Чекаю під підʼїздом, — на цих словах вона скинула виклик.
Я не очікувала від цієї зустрічі нічого хорошого. Спершу думала проігнорити і не вийти, але потім все ж вирішила розставити всі крапки над “і”. Сказати, що Мар’ян обрав мене, тому їй не варто пробувати якось маніпулювати ним або мною. Алі краще змиритися з тим, що сталося, і шукати своє щастя деінде…
Коли я вийшла з будинку, то побачила, що Аля стоїть біля якоїсь дорогої чорної автівки. Побачивши мене, вона усміхнулась і пішла мені назустріч. Щойно підійшла до мене, простягнула мені якусь папку з паперами.
— Ти вже розповідала Марʼяну про це? — запитала вона з невинним поглядом.
— Що це? — здивовано запитала я. Перегорнула першу сторінку, і побачила, що це копії з моєї медичної картки. — Звідки ти це взяла?
— Коли я чогось хочу, я завжди це отримую, — тепер вона говорила з викликом в голосі.
— Ти хочеш шантажувати мене, чи що? — раптом здогадалась я. — Щоб я тобі платила?
— Та не потрібні мені твої гроші, в мене й свої є, — хмикнула вона. — Відчепись від Марʼяна і тоді, можливо, твоя карʼєра буде в порядку. Тим паче, я читала новини, на тебе запав відомий співак. От і крути з ним.
— Я кохаю Мар’яна, і не збираюся відмовлятися від нього! — сказала я, підвищивши голос.
— Чому тоді в інтернеті ті фотки? — вона насупилась і схрестила руки на грудях. — Не буває диму без вогню! І це ще ніхто не знає про твоє минуле!
— Мар’ян знає, що у нас із Демом тільки робочі стосунки, — сказала я. — А минуле не має ніякого значення, бо то було ще до нашого знайомства!
— Якби він дізнався, то точно був би обережніший з тобою, ти з тих, хто все вирішує через ліжко, а він просто не в курсі, — хмикнула Аля.
— Чого ти добиваєшся? Я все одно не покину його, і навіть якщо ти розкажеш йому про моє минуле, це нічого не змінить у його ставленні до тебе…
— Я вмію чекати, Владо, — вона підтиснула губи. — Чекала стільки років, почекаю ще. Він побачить, що насправді тільки я завжди буду на його боці. Коли розчарується в тобі, то вже не зможе пробачити, і покохати когось ще теж навряд зможе. А я просто почекаю і буду поруч, це я добре вмію.
— Тоді тобі доведеться чекати дуже довго, — сказала я. — Для нього ти лише подруга дитинства, і завжди нею залишишся. Краще б тобі відчепитися від нас, знайти іншого хлопця і жити собі щасливо без усіх цих підступів…
— Даю тобі пару діб, щоб піти від нього. Якщо не зробиш це, я зруйную твою карʼєру, і не тільки її, я попередила, — на цих словах вона забрала папку з документами і пішла до машини…
Марʼян
Коли ми були разом, я практично забував про того Дема. Все ж, я маю довіряти Владі, вона щира зі мною, вона правда мене кохає.
Може, мені дійсно подарувати їй обручку? А що, всі і так вважають її моєю нареченою, а так і той хлопець буде бачити, що в нас все серйозно. Вона буде ходити з обручкою і він відчепиться.
Певно, дещо егоїстично думати про обручення, як про засіб впливу на її оточення, але з іншого боку… Чому ні? Якщо вона хоче бути зі мною і я хочу бути з нею, це нормально.
Вирішивши, що це дійсно хороший варіант, перед тим, як сьогодні забирати Владу з якогось там промошоу з цим Демом, я заїхав до ювелірки. Відчував себе якось дивно… Ну, ми ж не збираємось одружуватись прямо зараз. Все, як я і казав батькам. Подумати тільки, обман може стати правдою, цікаво все ж виходить…
#260 в Жіночий роман
#890 в Любовні романи
#426 в Сучасний любовний роман
випадкова зустріч, непрості стосунки, від байдужості до кохання
Відредаговано: 10.07.2024