Згораючи від кохання

Розділ 6.1

Я розповідаю мамі майже все. Про клініку, яка більше нагадує дорогий готель. Про величезний букет півоній, який ми купили дорогою. Про те, як Сашко знову не дозволив мені заплатити, а потім ще й придбав шоколадний торт. Про Олену, яка відразу назвала мене сонечком, розпитувала про навчання й розповідала смішні історії із Сашкового дитинства.

Мама уважно слухає, час від часу усміхається й ставить запитання.

– А як вона почувається? – все-таки запитує.

І ось тут моя усмішка поступово зникає. Я опускаю погляд на чашку, обережно проводячи пальцем по її теплому краю.

– Не дуже, мамо.

Моя мама, яка знає мене краще за будь-кого, відразу помічає зміну в моєму голосі.

– Все настільки серйозно?

Я повільно киваю.

– Сашко розповідав мені про її стан, але... – замовкаю, ковтаючи клубок у горлі. – Мамо, побачити це на власні очі – зовсім інше. Вона така худенька, бліда. Їй навіть сидіти довго важко. А ще вона так швидко втомлюється...

Мама тихо зітхає.

– Бідна жінка.

– І при цьому вона постійно усміхається, – продовжую, відчуваючи, як до очей підступають сльози. – Уявляєш? Вона лежить у лікарні, не може ходити, залежить від сторонньої допомоги, а все одно знаходить сили жартувати, хвилюватися за Сашка й запитувати, чи добре мені з ним.

Мама простягає руку через стіл і накриває мою долоню своєю.

– Міро, сонечко...

– Мені так її шкода, – тихо зізнаюся. – І Сашка теж. Ти б бачила, як він на неї дивиться. Як обережно обіймає, поправляє подушку, постійно запитує, чи їй зручно. Він так сильно її любить, мамо.

– Я знаю, – лагідно відповідає вона. – Сашко хороший хлопець.

– Найкращий, – шепочу.

Мама усміхається, але нічого не говорить. Я роблю ковток чаю, намагаючись трохи заспокоїтися, а потім тихо додаю:

– Знаєш, що найстрашніше? Те, що її чоловік просто залишив її після аварії. Знайшов іншу жінку, одружився, живе собі далі. А вона там, у клініці. Сама.

Мама важко зітхає.

– Це дуже сумно, Міро.

– Я не розумію, як так можна, – зізнаюся, відчуваючи, як знову починаю сердитися. – Як можна прожити з людиною стільки років, мати спільну дитину, а потім просто викреслити її зі свого життя?

– На жаль, сонечко, не всі люди вміють любити так, як нам хотілося б.

Я піднімаю на неї очі.

– Але ж це неправильно.

– Звісно, неправильно. І дуже жорстоко.

Вона на мить замовкає, а тоді лагідно стискає мою руку.

– Тільки ти не можеш змінити те, що сталося між його батьками.

– Знаю.

– Зате можеш бути поруч із Сашком. Підтримувати його. І, якщо ви справді так добре порозумілися з його мамою, навідувати її час від часу. Повір, для людини, яка змушена проводити стільки часу в лікарні, це може означати дуже багато.

Я повільно киваю.

– Я теж про це думала.

– От і добре.

Мама підводиться, щоб долити мені чаю, але я раптом ловлю її за руку.

– Мам?

– Що, сонечко?

Я кілька секунд дивлюся на неї, а потім тихо запитую:

– А ви з татом ніколи не розлучитеся?

Вона здивовано кліпає.

– Міро, звідки такі думки?

Я знизую плечима.

– Не знаю. Просто після сьогоднішнього... Мені стало страшно.

Мама повертається на своє місце, сідає поруч зі мною й ніжно прибирає волосся з мого обличчя.

– Сонечко, у кожної родини своя історія. Ми з татом теж не ідеальні. Іноді сваримося, ображаємося, не погоджуємося одне з одним. Але ми любимо одне одного й намагаємося берегти те, що маємо.

– Я знаю.

– І я дуже сподіваюся, що одного дня ти теж матимеш саме такі стосунки. У яких не потрібно боятися, що тебе залишать у найважчий момент.

Я відчуваю, як у грудях стає тепло.

– У мене вже є Сашко, – тихо кажу.

Мама усміхається.

– Є. І я бачу, як сильно ви одне одного кохаєте.

– Дуже, мамо, – випалюю емоційно. 

– Знаю, сонечко. Тільки пам'ятай одну річ.

Я уважно дивлюся на неї.

– Яку?

– Кохання – це не лише красиві слова й поцілунки. Це ще й уміння залишатися поруч, коли стає важко. Підтримувати одне одного, поважати, іноді поступатися. І найголовніше – не забувати про себе.

Я замислююся над її словами.

– Ти думаєш, у нас із Сашком щось може не вийти?

Мама лагідно усміхається.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше