Згораючи від кохання

Розділ 6

– Міро, – тихо говорить Сашко, коли ми відсторонюємося, – нам усе-таки потрібно їхати.

Я невдоволено стогну й ховаю обличчя в його шиї.

– Не хочу.

– Я теж, маленька, – зітхає. 

– Тоді не поїдемо.

– Твоя мама мене вб'є, – тихо сміється. 

– Не вб'є, – фиркає. – Вона тебе любить. 

– А тато?

Я замислююся.

– Тато, можливо.

Сашко вибухає сміхом.

– От бачиш. А я ще планую з тобою одружитися. Не можу дозволити твоєму батькові зіпсувати мені ці плани.

Я сміюся разом із ним, хоча всередині вже починає щеміти від усвідомлення, що цей вечір справді закінчується.

– Ще п'ять хвилин, – прошу, притискаючись до нього.

– П'ять? – прискіпливо дивиться на мене. 

– Ну добре. Десять. 

– Міро… – сміється. 

– П'ятнадцять?

Він хитає головою, а тоді раптом міцніше обіймає мене.

– Добре. Ще десять хвилин.

І я щасливо усміхаюся, заплющуючи очі. Тому що навіть десять додаткових хвилин у його обіймах здаються мені маленькою перемогою.

Звісно ж, десять хвилин перетворюються майже на пів години.

Потім ми ще довго збираємося, шукаємо мою сережку, яка незрозумілим чином опиняється під подушкою, сперечаємося через те, хто має прибрати коробки з-під піци, і зрештою таки виходимо з квартири. Сашко перевіряє, чи зачинені вікна, поливає нещасний Данин фікус, а я тим часом стою в коридорі і чекаю, коли він замкне квартиру на ключ. 

Дорогою додому я влаштовуюся на пасажирському сидінні, підібгавши під себе одну ногу, й тихенько наспівую мелодію, яка лунає з динаміків. Сашко час від часу поглядає на мене, усміхається й запитує, чи не замерзла я, чи не хочу пити, чи не потрібно зупинитися біля магазину. Я лише хитаю головою й думаю про те, як сильно мені подобається ця його турбота. Навіть у найменших дрібницях.

Місто вже майже засинає. Вулиці порожніють, світлофори відбиваються на мокрому після вечірнього поливу асфальті, а у вікнах багатоповерхівок поступово гасне світло. Я дивлюся на знайомі будинки й розумію, що ми вже зовсім близько до мого дому. І мені знову стає сумно.

– Не роби таке обличчя, – тихо говорить Сашко.

Я повертаюся до нього.

– Яке?

– Наче ми з тобою більше не побачимось. 

– Що мені робити, якщо я не хочу тебе відпускати? Може, прив'язати до себе?

Він сміється.

– Міро, ми побачимося завтра. Прив'язувати мене не обов'язково. 

– Завтра – це дуже довго.

– Цілих кілька годин, – погоджується він із цілком серйозним виглядом. – Навіть не знаю, як переживемо.

– От я саме про це!

Він хитає головою, а потім простягає до мене руку.

– Іди сюди, маленька.

Я вкладаю пальці в його долоню, і він ніжно стискає їх.

– Завтра заберу тебе після обіду. Домовилися?

– Домовилися, – киваю. 

– І проведемо весь день разом.

– Весь? – настрій миттєво покращується. 

– Весь, – обіцяє він, а за кілька хвилин ми вже зупиняємося біля мого будинку.

І ось тут починається найскладніше. Прощання.

Сашко вимикає двигун, а я навіть не намагаюся відстебнути пасок безпеки. Просто сиджу й дивлюся на нього.

Коли ж його губи торкаються моїх, я відразу забуваю про всі розумні аргументи на користь того, щоб нарешті піти додому. Обіймаю його за шию, притискаюся ближче й відповідаю на поцілунок, відчуваючи, як усередині знову розливається знайоме тепло.

Ми цілуємося, обіймаємося, розмовляємо про якісь дурниці, знову цілуємося, і так минає ще майже пів години. Я кілька разів збираюся виходити, але щоразу Сашко знаходить привід затримати мене ще на хвилинку. То хоче ще раз поцілувати, то раптом згадує щось смішне, то просто притягує до себе й мовчки обіймає.

І я чудово розумію його, тому що сама відчуваю те саме. Нам ніколи не вистачає часу разом.

Зрештою, я все-таки дивлюся на годинник і жахаюся.

– Сашку! Уже майже дванадцята!

– Серйозно? – він переводить погляд на панель автомобіля. – От чорт. Справді. 

– Мама, мабуть, уже хвилюється.

– Тоді йди, маленька.

Я зітхаю, відстібаю пасок безпеки й нарешті відчиняю дверцята. Але щойно збираюся вийти, Сашко перехоплює мою руку.

– Міро?

– Що? – дивлюсь в його красиві очі. 

Він дивиться на мене так серйозно, що я мимоволі завмираю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше